Інвестиційні ризики, Нетехнічні ризики
Інвестиційні напрями страхової компанії регламентуються Законом України "Про страхування", яким визначається максимальна межа вкладення певного активу, таким чином держава обмежує інвестиційний ризик. Страхові компанії можуть розміщувати вільні фінансові ресурси у певних державою активах, а саме: кошти на розрахунковому рахунку; банківські вклади (депозити); валютні вкладення відповідно до валюти страхування; нерухоме майно; акції, облігації; цінні папери, що емітуються державою; права вимоги до перестраховиків; інвестиції в економіку країни за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України; банківські метали; кредити страхувальникам-громадянам, які уклали договори страхування життя, у межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми; готівку у касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.
Ризик знецінення активів (depreciation risk)- це ризик знецінення інвестицій внаслідок змін на ринку капіталу, обмінних курсів валют, коли зобов'язання страхової компанії оцінюються в іноземній валюті, а також внаслідок неплатоспроможності боржників.
Ризик ліквідності (liquidity risk)- це ризик того, що страховику не вдасться звільнити розміщені кошти в потрібний момент. Результатом може бути нездатність страхової компанії виконати свої зобов'язання. Не ліквідність може бути викликана, наприклад, тимчасовою неможливістю продати власність, чи перешкодами у здійсненні платежів між страховиком та його боржниками внаслідок певних правил здійснення грошових переказів.
Ризик невідповідності активів зобов'язанням (matchingrisk).Активи страхової компанії з урахуванням показників ефективності вкладення, строків та віддачі за ними повинні гарантувати достатнє покриття страхових зобов'язань. На ефективність вкладення та прибуток за інвестиціями постійно впливають зовнішні чинники - зміни над ринком капіталу, обмінні курси валют тощо., що може загрожувати наявності необхідного покриття страхових зобов'язань. Звідси активи, що приймаються на покриття страхових резервів, мають за строками погашення відповідати термінам виконання зобов'язань.
Ризик процентних ставок, пов'язаний з інвестуванням (interest rate risk),є ризиком зниження вартості основного капіталу, якщо вартість цінних паперів з фіксованою нормою прибутковості в інвестиційному портфелі страхової компанії знизиться внаслідок підвищення процентної ставки на ринку. Цей ризик включає ризик зниження процентних ставок на ринку, коли інвестиційний портфель включає цінні папери, які забезпечують дохід за ринковою нормою доходності.
Ризик оцінки інвестицій (risk evaluation)- це ризик завищеної оцінки інвестицій, що може призвести до недостатності коштів для виконання зобов'язань зі страхових виплат.
Ризик участі (participation risk)- це ризик недостатності коштів страхової організації для виконання зобов'язань зі страхових виплат, обумовлений фінансовими труднощами компанії, акціями якої володіє страховик.
Ризик, пов'язаний з використанням похідних фінансових інструментів (risk related to use of derivative financial instruments).Використання похідних фінансових інструментів також підпадає під певні ринкові та кредитні ризики, а також ризики ліквідності. В основному ризик становлять позабалансові операції,яких ще не встановлено чітких правил оцінки, і тому є ймовірність ризику неправильної оцінки вкладень. p align="justify"> Особливим ризиком, пов'язаним з використанням похідних фінансових інструментів, є ризик того, що ці операції здійснюються співробітниками страхової компанії, які не мають достатнього досвіду роботи з фінансовими інструментами, що таким чином збільшує вже наявний потенційний ризик від проведення подібних операцій.
Отже, слід зазначити, що використання інвестиційного доходу до виконання страхових зобов'язань ґрунтується на принципі підпорядкування інвестиційної діяльності компанії страховим операціям. Тому при використанні інвестиційного доходу для виконання страхових зобов'язань можна говорити про інвестиційний ризик страховика як ризик недостатності отриманого інвестиційного доходу для виконання страхових операцій. Наприклад, страхова компанія не отримала інвестиційного доходу, частина якого вона могла б використовувати для виконання страхових зобов'язань.
Нетехнічні ризики
Ризик управління (management risk)підсумовує всі ризики, яким наражається страхова компанія, у зв'язку з некомпетентністю керівної ланки. Управлінський ризик може бути причиною виникнення технічних та інвестиційних ризиків.
Ризик, пов'язаний з виконанням обов'язків перед третіми особами виникає, коли третя особа на користь якої надається гарантія, не в змозі виконати свої фінансові зобов'язання.
Ризик збитків у зв'язку з недоотриманням коштів від третіх осіб (перестраховиків, співстрахових компаній, страхових посередників) (risk ofundertakings, co-insurance undertakings and insurance inter-mediaries)) - це ризик того, що треті сторони не виконають своїх зобов'язань щодо страхової компанії за договорами перестрахування, співстрахування та посередництва. На ризик, що виникає у зв'язку з договорами посередництва, наражаються переважно страхові компанії, які розширюють сферу своєї діяльності, використовуючи зовнішні канали поширення страхових полісів, а страхові посередники неспроможна погасити заборгованість перед страхової компанією. Ризик, який виникає у зв'язку з договорами співстрахування, виявляється, коли состраховик передає частину страхового відшкодування, яка припадає на його частку, головному страховику для подальшої її виплати вигодонабувачу або страхувальнику, а головний страховик стає банкрутом до того, як він зміг здійснити цю виплату .
Варто зазначити, що реалізація деяких нетехнічних ризиків може призвести до появи технічних і інвестиційних ризиків. Наприклад, наслідком реалізації технічного ризику "погіршення політичної ситуації" може стати неможливість здійснення інвестиційної діяльності (прояв інвестиційних ризиків) та страхових операцій (прояв технічних ризиків).
Джерелами покриття нетехнічних ризиків у страховій компанії можуть бути власні вільні кошти, резерви організації, передбачені її організаційно-правовою формою, запозичені кошти та цільові надходження.
Загалом співвідношення між ризиками страхувальників, усіма ризиками страховика та фінансовими джерелами їх покриття можна подати у вигляді схеми (рис. 14.2).
Наведені дані свідчать про те, що істотну роль у виконанні страхових зобов'язань – покритті ризиків страхувальників та відповіднотехнічних ризиків страховика - грають два фінансові джерела: власні вільні кошти та страхові резерви.
Мал.14.2. Співвідношення між ризиками страхувальників, ризиками страховика та фінансовими джерелами їх покриття
Варто зазначити, що власні вільні кошти страхової організації використовуються для покриття технічних, інвестиційних та нетехнічних ризиків страховика, тому першочерговим завданням для страхової компанії є визначення мінімального рівня, необхідного для цього.
У свою чергу страхові резерви страховика формуються за рахунок страхових премій для виконання страхових зобов'язань. Правила їх формування та використання спрямовані на забезпечення їхньої адекватності страховим зобов'язанням.