Івано-Франківськ

Івано-Франківськ

Івано-Франківськ

48.922778, 24.710556 48°55′22″ пн. ш. 24°42′38″ ст. д.  /  48.922778 ° пн. ш. 24.710556 в. д. (G) (O)Івано-Франківськ— обласний центр на заході України. Найбільше місто Прикарпаття та Покуття. Сучасна назва – на честь українського письменника Івана Франка.

Зміст

[ред.] Географія

Івано-Франківськ розташований на рівнинній території Покуття. Основна частина міста лежить у межиріччі Бистриці-Солотвинської (з північного заходу) та Бистриці-Надвірнянській (з південного сходу). До території Івано-Франківської міськради належать також 5 навколишніх сіл: Вовчинець, Угорники, Микитинці, Крихівці та Хриплін.

Івано-Франківськ знаходиться на перетині великих автомобільних шляхів. Через місто або його околиці проходять маршрути Н-09 (Мукачево – Рахів – Яблуницький перевал – Івано-Франківськ – Рогатин – Львів), Н-10 (Стрий – Івано-Франківськ – Чернівці – п.п. Мамалига – на Кишинів) та Н -18 (Івано-Франківськ – Бучач – Тернопіль). Наскрізна неелектрифікована залізниця пов'язує Івано-Франківськ із Раховом на Закарпатті та з великими залізничними вузлами: Стрий, Ходорів та Коломия.

[ред.] Історія

Помилка створення мініатюри: internal buffer error : Memory allocation failed : buffer
internal buffer error : Memory allocation failed : root buffer Error reading SVG:Error parsing XML data

У XVIII ст. під час різних війн місто переходило з рук до рук польським, українським та австрійським військам. У 1772 р. австрійці остаточно опанували місто, яке перебував під їхньою владою до 1918 р. Крім цього протягом століття місто кілька разів охоплювала епідемія чуми. У середині XVIII ст. почався антифеодальний народно-визвольний рух опришків. У 1740 р. у міськійратуші відбувся суд над Федором Палейчуком та іншими побратимами Олексою Довбушем. [5]

У 1767 збудовано солодовий та варильний цехи станиславівської броварні, що збереглися на нинішньому пивзаводі. У 1784 р. відкрито гімназію з п'ятикласною формою навчання, а також ще одну нормальну (чотирикласну) школу. У 1790 побудована перша шосейна дорога Стрий - Станіславів - Коломия - Кути. У 1797 р. відкрито першу жіночу та нормальну єврейську школу. На кінець століття у Станіславові проживало 908 сімей, з них 407 — українських та польських та 397 єврейських (загалом 5 448 чол.). [5]

Стрий