Як боротися із розчаруванням
Коли співробітник дзвонить і каже, що не прийде на роботу, тому що зламав ногу, прикинути, коли він вийде на роботу, особливих труднощів не складає. Інша справа, якщо співробітник не з'являється на роботі з причин, пов'язаних із емоційними навантаженнями.
За даними британських дослідницьких організацій Health and Safety Executive (HSE) та Institute for Employment Studies, понад 500 000 людей стверджують, що страждають від емоційних перевантажень на роботі. За їхніми даними, через стрес і спричинені ним стани в Британії втрачається по 13,4 млн. робочих людино-днів на рік.
За трудовим законодавством багатьох країн країни співробітник має право пропустити два-три дні на місяць за особистими обставинами. Але буває, що перерва, протягом якої співробітник не з'являється на роботі, щоб упоратися зі стресом, перетворюється на безстрокову відпустку, і для роботодавця це стає серйозною проблемою.
"Ті, хто звикає довго не з'являтися на роботі, швидше за все, так і не зможуть повернутися в нормальний робочий графік, оскільки відсутність на роботі перетворюється у них на звичку", - вважає Пол Робертс, співробітник агентства IHC, що надає консалтингові послуги з питань охорони здоров'я.
Для випадків відсутності на роботі через стрес та викликані ним захворювання HSE розробила ряд рекомендацій HR-менеджерам:
у кожному даному випадку намагатися визначати причину емоційних навантажень;
надавати співробітникам підтримку на ранніх етапах виникнення проблеми;
розробити гнучку систему варіантів повернення такого співробітника працювати;
разом із співробітником розробити план його реабілітації;
зафіксувати основні пункти цьогоплан в письмовому вигляді.
Крім того, HSE пропонує оцінювати ризики стресу на різних ділянках роботи.
Корисно відстежити причини, що викликають емоційні навантаження у людей. Наприклад, якщо стресу піддаються в основному співробітники відділу продажів, керівництву варто задуматися, чи це не викликано нереалістичними завданнями, які поставлені перед цим відділом?