Як я пофарбувала кеди)

кеди. як же я люблю кеди) були вдома одні, заношені до дірок вже, але рука не піднімалася їх викинути)) Полазила по-не-та і вирішила їх пофарбувати. А чому б і ні? зіпсую - викину, вийдуть - ще пару разів одягнуту на теплу погоду))

Творчою особистістю я ніколи не була і фарбу та кисті самостійно купувала вперше. Фарбу взяла, на ціннику якої було написано "Чорна фарба по текстилю" та пензлик "по-дешевше", бо нефіг, у країні криза)) Прийшла додому. і помчала)

Красити почала з язичка, подумала, що так зручніше)

Дрібниця, біля ниток, куди не влазив пензлик я дотирала зубочисткою, насправді не так довго і нудно як здається))

потім перейшла до задньої частини) Прикинула, що 2 однакових кеди є у будь-якого дурня, дай запилю різні)) а що таке у нас є чорно-червоне і всі її люблять? Хах, милашка Харлі)) До речі, знала про неї ще до того, як це стало мейстримом)

Знайшла вдома малярку, під офіцерську лінійку намалювала ромбиків))

Краще б я ізоленту яку взяла (але про це я поки не знаю)

Вирізала, приклеїла, фарбую.

Фото цього періоду я не робила, тому як водити пензликом вміють усі)

Зрештою у мене вийшло це!

Не акуратно і корявенько, як у першокласника, але я вперше пофарбувала свої кеди)) отримала масу задоволення і наступного дня щаслива, як слон погнала в них на роботу))

---