Як Китай стане головним виробником мікросхем, Аналітика
Розповідаємо, чому Китай та США не можуть поділити ринок напівпровідників і чим обернеться це протистояння.
В Ухані, Китай, розташувався брудний будівельний майданчик розміром з 12 футбольних полів — тут глобалізація поступається дорогою економічному націоналізму. Вантажівки зі сталевою арматурою одна за одною в'їжджають на будівництво державної китайської компанії Tsinghua Unigroup — вона інвестує 24 млрд. доларів у будівництво сучасного заводу з виробництва чіпів пам'яті.
Китай планує стати великим гравцем на світовому ринку мікросхем, і це викликає занепокоєння американським урядом.
Коли у 2015 та 2016 роках Unigroup намагалася купити американські напівпровідникові компанії, Вашингтон це заборонив і тепер розглядає інші кроки щодо протидії Пекіну.
Радник Білого дому з торгівлі Пітер Наварро каже, що Китай «прагне захопити дедалі більше сегментів ринку напівпровідників». Він побоюється, що Пекін затопить ринок дешевою продукцією, що збанкрутує американські компанії.
Генеральний директор Unigroup Чжао Вейго пояснює, що будує власні заводи, оскільки Вашингтон не дозволяє йому інвестувати у США. За його словами, китайські компанії стикаються з дискримінацією у багатьох сферах: «Це аномальна дискримінація».
Напівпровідники – це комп'ютерні мікросхеми, що лежать в основі цифрової революції. Від них залежить вся міць світової економіки, і їх створення вже давно входить до найбільш глобалізованих галузей — проектування та виробництво розподілено по десятках країн.
Сьогодні цю індустрію роздирає битва між США та Китаєм, ілюструючи звивистий перебіг глобалізації. Вашингтон звинувачує Пекін у використаннідержавного фінансування та субсидій для отримання домінуючого положення у напівпровідниковій галузі; раніше цей сценарій вже був реалізований у виробництві сталі, алюмінію та сонячної енергії.
Китай у відповідь стверджує, що претензії американців є спробою загальмувати розвиток Китаю. Великі американські гравці, у тому числі Intel (NASDAQ: INTC) і Micron Technology (NASDAQ: MU), з одного боку, прагнуть розширення в Китай, а з іншого — побоюються програти конкурентам, що субсидуються державою.
Протягом десятиліть західні компанії використовували дешеву робочу силу країн, що розвиваються, для розвитку передових технологій — у результаті весь світ має сучасні ноутбуки та iPhone. Нинішня битва за ринок напівпровідників означає зміни: посилення націоналізму, торговельні війни та захист ринків. За цим суперництвом також стоять різні погляди на розвиток технологій.
Американці роблять ставку на ринки та приватну ініціативу, а Китай покладається на державне фінансування та планує створення у галузі місцевих локомотивів. За оцінками США, Китай збирається витратити на цей проект 150 млрд доларів — приблизно половина річних продажів напівпровідників у всьому світі.
Однією з ідей є посилення правил схвалення іноземних інвестицій в американські компанії, що ускладнить життя тим китайським фірмам, чиї гроші розглядаються як сумнівні з точки зору безпеки. Серед інших варіантів — торгові санкції, суворіший експортний контроль та додаткове федеральне фінансування наукових розробок.
Учасник зустрічей пояснює, що загальний принцип — взаємність, і до китайських інвестицій у США відноситимуться так само, як у Китаї — до американських. Якщо Пекін дискримінує американські фірми, СШАобмежують інвестиції китайські інвестиції вдома. Міністр торгівлі США Вілбер Росс сказав:
«Якщо Китай стане дуже великим та повноцінним технологічним суперником, що буде з нашою напівпровідниковою галуззю? Її економічні засади буде зруйновано».
Востаннє подібна проблема постала перед індустрією наприкінці 1980-х через Японію. Тоді технологічні досягнення та торгові санкції допомогли американцям перемогти: японські фірми не могли зрівнятися з американськими за технологіями створення процесорів, а під час виробництва дешевих чіпів не витримували цінової конкуренції з Південною Кореєю.
Втім, Китай має переваги, яких не було у Японії: це найбільший у світі ринок процесорів, що споживає 58,5% від глобальних продажів напівпровідників (за даними PricewaterhouseCoopers, 354 млрд доларів у 2015 році). Це дає Пекіну можливість за бажання дискримінувати закордонних постачальників.
Міністерство технологій Китаю відкинуло ці побоювання, заявивши в інтерв'ю The Wall Street Journal, що індустрія електроніки надто глобалізована, і жодна бажаюча вижити компанія не може собі дозволити вибирати компоненти, орієнтуючись на щось, крім ціни та якості.
Вей Шаоцзюнь, експерт з електроніки з Університету Цінхуа, який консультує китайський уряд, каже, що напівпровідникова програма Пекіна вийшла на новий рівень у 2012 році, коли імпорт чіпів вперше виявився дорожчим за імпорт нафти.
Віце-прем'єр Китаю Ма Кай цього року на засіданні Всекитайських зборів народних представників, законодавчого органу Китаю, заявив:
«Ми не можемо покладатися на іноземні чіпи».
Він очолює комітет Комуністичної партії, який розробив у 2014 році державний план. Пекін створивнаціональний фонд фінансування напівпровідникової промисловості обсягом 20 млрд доларів («Великий фонд»), і поставив перед Китаєм мету стати конкурентоспроможним на міжнародному рівні до 2030 року, а деяким компаніям слід стати лідерами ринку.
При цьому місцева влада створила не менше 30 додаткових фондів із заявленим фінансуванням понад 100 млрд доларів. За оцінкою Bernstein Research, якщо всі ці проекти будуть реалізовані, світова пропозиція мікросхем пам'яті до 2020 року випередить попит приблизно на 25%, що зменшить ціни, а з ними і прибуток напівпровідникових компаній по всій планеті.
Китайські радники з цих питань кажуть, що багато провінційних інвестиційних ініціатив — просто показуха, і деякі з проектів не будуть реалізовані. Пекін об'єднав 600 дрібних китайських виробників чіпів, частково збиткових, у кілька великих компаній, і хоче, щоб вони стали конкурентоспроможними на світовій арені.
Чжао Вейго, 50-річний голова Unigroup, став одним із перших, кому було довірено виконувати план уряду. У 2009 році його особиста інвестиційна компанія придбала 49% акцій комерційного дочірнього підприємства Університету Цінхуа, яке отримало назву Tsinghua Unigroup, і вийшла на ринок виробництва мікросхем.
Союз державних університетів з комерційними підприємствами — приклад гібридного китайського капіталізму та інструмент швидкого виведення результатів наукових досліджень на ринок.
Син шкільного вчителя, затаврованого «правим» під час Культурної революції, Чжао розповідає, що у дитинстві пас овець у Сіньцзяні, на північно-західному кордоні Китаю. Він вступив до Університету Цинхуа, одного з найкращих у Китаї, і вивчав там електротехніку, а пізніше багато років працював у компанії Unigroup.
Докупівлі частки в Unigroup створена ним інвестиційна компанія заробляла на вугіллі, енергетиці та нерухомості. У 2016 році шанхайська дослідницька компанія Hurun Report оцінила його статки в 2,6 млрд доларів.
Довгі роки Чжао зміцнював політичні зв'язки щедрими пожертвуваннями Університету Цінхуа — серед іншого, він подарував йому давні бамбукові сувої з уривками китайських класичних творів. Варто зазначити, що той самий університет закінчував і президент країни Сі Цзіньпін, який особисто відвідав колекцію старожитностей.
У результаті, коли «Великий фонд» відкрив фінансування поглинань, Unigroup опинилася серед лідерів цього процесу — у 2015 році вона спробувала купити виробника мікросхем пам'яті Micron Technology, а пізніше — 15% акцій у компанії Western Digital (NASDAQ: WDC), яка виробляє рішення для зберігання даних.
Загалом, за оцінкою дослідницької фірми Rhodium Group, з 2015 року китайські фірми пропонували інвестувати в американські напівпровідникові компанії близько 34 млрд. доларів.
Деякі заявки передбачали таку переплату щодо ринку, що американські чиновники жартували про китайців, які готові заплатити «премію за шпигунство».
Наприклад, після того, як китайський план купівлі підрозділу з виробництва напівпровідникових матеріалів Royal Philips провалився, компанія продала його американській приватній акціонерній групі приблизно за половину вартості, що раніше пропонувалася.
Такі високі ставки налякали Білий дім та індустрію загалом. За словами чиновників та представників промисловості, на закритих зустрічах Micron, Intel та інші попереджали, що в особі Китаю вони зіткнулися із загрозою для свого існування. Компанії побоювалися опинитися в пастці дилеми ув'язненого — кожна з компаній боялася,якщо вона не продасться китайцям, це зроблять конкуренти. Представник Intel заявив:
«Безперечне лідерство США [у цій галузі] стикається з серйозними перешкодами».
За словами помічників Обами, у 2016 році попередній президент порушив це питання на зустрічі із Сі Цзіньпіном. Американський міжвідомчий Комітет із іноземних інвестицій ясно дав зрозуміти, що більшість пропонованих угод не буде схвалено.
За даними Rhodium Group, з 2015 року загальна сума угод з китайських інвестицій в американську напівпровідникову промисловість становила лише 4,4 млрд доларів. Ставка Unigroup на Micron не пройшла, і Південна Корея, Тайвань та Японія також заблокували подібні угоди.
Незадовго до закінчення президентського терміну Обами напівпровідникова комісія Білого дому попередила, що китайські плани «загрожують конкурентоспроможності американської промисловості» і запропонувала розвивати фундаментальні дослідження в США і, якщо політика Пекіна шкодитиме американському бізнесу, обмежити китайські інвестиції.
Трамп, прийшовши до влади, запропонував скоротити на 13% федеральне фінансування фундаментальних досліджень (до 28,9 млрд доларів) у 2018 фінансовому році. Проте лобісти напівпровідникової галузі сподіваються збільшити обсяг досліджень, пов'язаних із виробництвом мікросхем.
Керівники китайських підприємств стверджують, що набагато більшу загрозу для американської індустрії становить Південна Корея через її передові технології.
Технічний аналітик на прізвище Ернст каже, що Китай, відрізаний від можливості увійти на ринок за допомогою поглинань, переманює співробітників іноземних фірм, а також ліцензує або краде технології. У Unigroup та інших китайських компаніях можливість крадіжкизаперечують.
Після того як план Unigroup з придбання Micron розвалився, компанія найняла Чарльза Кау, колишнього голову тайванського спільного з Micron підприємства, та інших експертів з острова, а також оголосила, що приблизно за ті ж гроші, які планувалося заплатити за Micron, збудує власну фабрику по виробництва мікросхем пам'яті в Ухань.
Тепер Unigroup має новий план. У ньому йдеться про те, що компанія більше не планує купувати Micron, оскільки шанси на затвердження угоди американцями близькі до нуля, але пропонує партнерство в протистоянні лідеру ринку Samsung Electronics (LSEIOB: SMSN). потіснити південнокорейців.
Оскільки уряд США стурбований перспективами військового використання американських технологій у Китаї, менеджери з напівпровідникової промисловості кажуть, що таке партнерство є малоймовірним.
Micron також повідомляє, що ФБР розпочало розслідування діяльності колишніх співробітників Micron на Тайвані — є підозра, що вони, перейшовши до конкурентів, включаючи Unigroup, забрали дані попереднього роботодавця.
Джоел Поппен, провідний радник компанії, у своєму блозі написав: «Ми всіма силами захищатимемо створену десятиліттями праці співробітників Micron інтелектуальну власність».
Кау з Unigroup підтвердив факт розслідування та заявив, що його компанія повністю чиста.