Як лікарі торгують пацієнтами, Радіо Прага

У Чехії поширюється практика, коли лікарі купують у своїх колег медичні карти пацієнтів, віддаючи за них сотні тисяч, а то й мільйони крон.

лікарі
Що є власністю лікаря? Медичні карти пацієнта. Це по суті ціле досьє людини, що містить унікальну інформацію про неї. Якщо пацієнт вирішив змінити лікаря, він не отримає свою карту. Не отримає її і новий лікар, до якого людина перейшла. Новому лікареві доведеться починати все від початку, знову заводити медичну карту. Чому? Тому що, по-перше, відповідно до закону, лікар повинен зберігати дані хворого кілька років, на випадок перевірки страховою компанією. А по-друге, лікар боїться, що ґрунтуючись на записах, зроблених ним у медичній карті, пацієнт сам чи разом зі своїм новим лікарем та адвокатом можуть подати на того до суду за будь-які скоєні помилки.

Тому якщо пацієнт переходить до нового лікаря, той може отримати від лікаря, до якого людина ходила раніше, лише коротку довідку про стан здоров'я хворого.

Останнім часом у Чехії, як і в інших європейських країнах, дедалі активніше поширюється практика, коли лікарі торгують медичними картками своїх пацієнтів.

Робиться це у кількох випадках.

1. Лікар іде на пенсію (або переїжджає до іншого міста, що рідше) і хоче заробити. Таким чином він продає всю свою «приватну практику». Часто не лише пацієнтів, а й кабінет та все його обладнання.

2. Молодий лікар приходить на роботу до приватної клініки (гінекологія, стоматологія, психіатрія та ін.). Він найманий працівник, і власник хоче, щоб лікар приносив йому прибуток. Таким чином, навіть сам власник клініки може вимагати, щоб його новий працівник придбав карти кількохпацієнтів. Або хай шукає нових пацієнтів сам. Але де знайти за лічені дні чи тижні сотні людей?

3. «Розширення» та «поглинання». У одного лікаря практика йде вдаліше, ніж у іншого і він вирішує купити бізнес того. Єдиний товар, заради якого варто торгуватись, це медичні картки пацієнтів.

Цікаво, як формуються ціни на пацієнтів. У випадку з терапевтами страхові компанії оплачують лікарю кількість голів, а не відвідувань. Тобто чим більше пацієнтів (нехай навіть вони ходять до лікарів раз на п'ять років), тим вигідніше. Зате дуже хворі люди, які ходять до лікаря чи не щодня – товар неходовий. Хворий пацієнт лише витрачає час лікаря, а коштує він стільки ж, скільки здоровий.

У стоматологів, наприклад, майже 100% вартості лікування оплачує сам хворий. Страхові компанії віддають йому символічні крони. Тому чим у людини гірші зуби – тим вона цінніша. А якщо зуби зовсім жахливі, і пацієнт має гроші на коронки або імплантати – він просто знахідка.

Директор празької лікарні «Мотол» Мирослав Лудвік каже, що йому не подобається така «торгівля людьми», але юридично до неї причепитися не можна. «Раніше лікарі передавали практику з покоління в покоління, а зараз торгують. Звичайно, хворий може відмовитись відвідувати лікаря, який його «купив». Але, як правило, люди роблять це дуже рідко. Тільки якщо лікар зовсім поганий. Бо ніхто не хоче бігати у пошуках нового лікаря».

Скільки коштує пацієнт? Середня вартість – близько 10 євро за голову. Цифра здається невеликою, але якщо знати «норму» - скільки людей лікар має прийняти на місяць, щоб жити непогано – сума виглядає суттєво. Наприклад, «пакет» пацієнтів для стоматолога, який тільки починає практику, обійдеться приблизно в10 тисяч євро. Інша річ, що ця сума «повернеться» приблизно за рік.

А 2 000 пацієнтів лікаря-терапевта коштуватимуть 1, 2 мільйони крон (приблизно 45 тисяч євро).

Прес-секретар чеської асоціації лікарів Міхал Сойка вважає, що торгівля пацієнтами – це нормальна річ. “Медична карта – власність лікаря, це річ. А будь-яку річ можна продати», – каже він. Чеська асоціація лікарів вважає, що якщо в країні ухвалять закон про торгівлю медичними картами, і цей закон буде написаний грамотно, то на одних лише податках із продажу та купівлі пацієнтів державна скарбниця на рік отримуватиме мільйони крон.

У Німеччині торгівля пацієнтами давно легалізована, і за рахунок вдалої угоди багато лікарів на пенсії доживають свого віку на тропічних островах. На думку представників чеської асоціації лікарів, республіці варто запозичити німецький досвід.

«Продати всю клініку із пацієнтами – не проблема. Тому що це продаж юридичної особи. Тоді покупець отримає і пацієнтів, і договір зі страховою компанією, яка зобов'язується платити за обслуговування цих людей. Але якщо лікар купує пацієнтів як фізичну особу, то він не має гарантії, що страхова компанія згодом погодиться укласти з ним договір. Може статися й таке, що лікар заплатить за пацієнтів мільйон, а страхова компанія відмовиться співпрацювати з ним. Скажуть, що лікарів його спеціалізації занадто багато, і його до системи загального страхування не включатимуть», - каже Міхал Сойка з чеської асоціації лікарів.