Як не погладшати в період менопаузи
Ще століття тому проблеми менопаузи, вважай, не існувало: жінка в середньому жила трохи більше 50 років. Сьогодні ж після менопаузи ми маємо ще третину життя. І є всі можливості зробити цю третину активною, здоровою та повноцінною.
Що може зробити сучасна жінка, щоб пережити клімакс із мінімальними втратами? Насамперед виявити пильність. Приблизно після 45 років починає знижуватись рівень статевих гормонів, а вони мають свої рецептори у всіх системах організму – у серцево-судинній, нервовій, кістковій… Коли рецептори не отримують звичних речовин, робота органів розлажується, з'являються проблеми зі здоров'ям: діабет 2-го типу , атеросклероз, остеопороз ... Звичайно, не потрібно чекати на їхні симптоми. Згадайте родовід. У бабусі чи мами був діабет 2-го типу? Регулярно складайте аналізи крові на цукор. Ранні інфаркти та інсульти у батьків чи у вас самої були мимовільні викидні, відшарування плаценти? Можна запідозрити дефект системи згортання крові. Тоді обов'язково зробіть коагулограму, здайте аналіз на ліпіди крові, хоч би раз на тиждень вимірювайте тиск.
Тобто можна заздалегідь припустити слабкі місця, по яких вдарить клімакс, та підстрахуватися?
Саме. Щороку проходьте аналіз на тиреотропний гормон – і тоді вчасно зловите неполадки у щитовидці. Якщо у вас колись був період аменореї – ви у групі ризику остеопорозу, тоді за допомогою денситометрії варто перевірити густину кісток. У період менопаузи збільшується ризик онкологічних захворювань, тому щорічно необхідний тест мазка з шийки матки та аналіз калу на приховану кров, що виключає ризик раку прямої кишки. Мамографія: від 40 до 50 – раз на 2 роки, після 50 років – щорічно. Регулярно –УЗД матки та яєчників… А якщо за допомогою нових препаратів вчасно втрутитися у клімактеричний період, то ще далі відсунемо хвороби старості.
Багато жінок панічно бояться замісної гормональної терапії (ЗГТ). Як ви вважаєте, чому? Про це мене часто запитують закордонні колеги. Колишні українки, які навіть давно живуть за кордоном, завжди запитають: «Доктор, а це не гормональне?» Думаю, що все почалося з преднізолону: від того давнього препарату у когось виросло волосся на обличчі. Але минуло півстоліття, і сьогодні йдеться про зовсім інші гормони, інші дози, з'явилися нові сучасні безпечні препарати. Ще один мотив відмови від ліків: «Від ЗГТ я погладшаю». Якщо така реакція і станеться, можна замінити препарат іншою. Але правильно підібрана ЗГТ, навпаки, не дозволить набрати зайву вагу у менопаузу. Звичайно, призначати гормони може тільки лікар, адже потрібно врахувати купу обставин: як працює гіпофіз, чи дає гормони щитовидка, як вони взаємодіють... А ще потрібні обстеження, які виключать протипоказання. Підбір відповідного засобу та дози довгий, це управління складним гормональним процесом.
Але часто жінка приходить на прийом до гінеколога, а той нічого не знає про ЗГТ або навіть відмовляє від неї.
Вимушена визнати: часом лікар просто не хоче возитися чи недостатньо обізнаний. Якщо гінеколог районної поліклініки не допомагає, треба йти до жіночої консультації. Не знайшли гідного лікаря там – звертайтесь до Інституту ендокринології чи Інституту акушерства та гінекології. На базі нашого інституту є центр «Здоров'я жінки віком від 40 років». Сподіваюся, що рано чи пізно в країні з'являться і рядові медики, які знаються на темі. Дефіцит знань – сьогодні вже злочин лікаря. Для того щобнавчити гінекологів, 15 років тому ми організували Асоціацію з менопаузи. Проводимо спеціальні школи для лікарів, конференцій, видаємо журнал. Гінекологічна ендокринологія – дуже складна елітна професія. Недарма лише у відділенні, яким я керую, працюють п'ять професорів.
Яким способом у найближчому майбутньому ендокринологія рятуватиме нас від в'янення? Сучасна медицина просто змушена вивчати замісні технології, тому що ми стали довго жити. Ми не домагаємося відновлення рівня роботи яєчників молодої дівчини, жінка в 50 років не повинна отримувати високий рівень гормонів.
Сьогодні створено нові низькодозовані препарати.
Інше завдання – розробити високоселективні гормони, ті, від дефіциту яких організм страждає насамперед. Адже існують альфа- та бета-естрогенові рецептори. Наприклад, у сечовому міхурі
знаходяться лише бета-рецептори, у серці – альфа та бета. Сучасні препарати будуть спрямовані чітко на мету - на альфа-або бета-рецептори. І доставлятися безпосередньо до органу, якому потрібні гормони. Вже сьогодні, якщо у жінки нездорова печінка, проблеми із підшлунковою залозою, вона може не пити таблетки, а скористатися гормональними пластирями та гелями.
Те, що закордонні жінки часто виглядають молодшими за українських ровесниць, якось пов'язано з поширеністю ЗГТ? У Європі гормонотерапію призначають уже 40 років. І справді жінки після 50 років там живуть активніше. Ще нещодавно лікарі вважали, що гормони можуть лише підвищити якість життя, але спостереження останніх років більш ніж за 40 тисячами європейок довели: жінки, які приймали гормони до 60 років, живуть на 28–30% довше за тих, хто від них відмовився. Після шостого десятка немає сенсу починати, можна лишепродовжувати. Треба встигнути потрапити у вікно терапевтичного впливу – протягом 10 років після останньої менструації, а найкраще в перші 5 років. Це все одно, що покласти гроші в банк: відсотки зростають і зростають, треба тільки внесок зробити вчасно.
Багато жінок з приходом менопаузи починають нестримно товстіти. Чому? Як це уникнути? Це називається постменопаузальний метаболічний синдром. Вимикаються яєчники, організму бракує гормону естрадіолу, він починає синтезуватися у підшкірній жировій клітковині. Відбувається бурхлива надбавка жиру на животі, за чоловічим типом. Цей жир є естрогенним, небезпечним, він провокує атеросклероз. Якщо жінка нормальної статури додала протягом року менопаузи кілька десятків кілограмів, їй обов'язково треба призначити ЗГТ, скоригувати дієту, збільшити фізичні навантаження. Тоді непотрібна вага швидко піде.