Як огородитися від - вічно незадоволеної - співробітниці
Працюємо в одному колективі, в одному кабінеті. Людина старша за мене років так на 15-17, постійний негатив і невдоволення на все!
З власного досвіду можу сказати, що ігнор теж не порятунок. Такі колеги не просто псують повітря, але згодом починаєш ловити себе на тому, що в чомусь згоден. Пропрацювала пів року у чудовому обладнаному офісі та чудовим виглядом з вікна. Не витримала такої бубнилівки, що всі дурні, жирні корови, страшні і таке інше. І дітей співробітників поливала, це просто за межею. Нині умови гірші, але люди нормальні. Тут три виходи: терпіти і мовчати; піти в інше місце; висловити в обличчя про її зміїну мову, і попросити заткнутися у вашій присутності і говорити лише з робочих питань. Або четвертий шлях найважчий, але найдієвіший, постійно кепкувати над її отрутою. Мовляв, ось іде наша гюрза, чим сьогодні блюєте в бік життя? Якось так.
А якщо на поведінку колеги подивитися з іншого боку? Можливо, у неї букет хвороб, особисті проблеми, неоплачені кредити. врешті-решт людині може бути просто самотньо і своїм хронічним невдоволенням вона намагається привернути увагу. Звучить парадоксально, але спробуйте з нею потоваришувати. Дізнайтеся, що вона любить і знайдіть точки дотику. Наприклад, можна подарувати їй журнал з в'язання чи кулінарії, чимось пригостити (домашніми пиріжками), запропонувати пройтися магазинами тощо. Пам'ятайте, як у мультфільмі "Крихітка єнот": "Усміхнися тому, хто сидить у ставку". Поведінка колеги зміниться на краще.
У мене був такий досвід. Одна наша співробітниця 54 років, назвемо її Ганна Петрівна, все життя працювала на підприємстві, а ми, 25-27-річні, нещодавно. Вона знала підноготну кожного співробітника: хто зким живе, хто зраджує своїм другим половинкам, у кого сидів син, і весь час про це говорила, хоч її не просили. Також Ганна Петрівна любила обурюватись від розміру зарплат начальників та директорів. Мені було неприємно все це слухати, і я почала колегу перемикати на інші теми. Як тільки вона починала когось обговорювати, я говорила: "Ганно Іванівно, а ви серіал. вчора дивилися? Ну і як вам головна героїня?". Колега моментально перемикалася на фільм і забувала про свої плітки. Приблизно через місяць вона вже нікого не обговорювала, людину було не впізнати.