Як полюбити робота – українська планета
Як полюбити робота
За матеріалами LiveScience Переклад Дар'ї Золотухіної
Люди все частіше вважають за краще спілкуватися з роботами, ніж із собі подібними «людинами»
Інновації, такі як робот Siri або цифровий помічник від Apple для iPhone, привчають людей по-новому ставитися до технічних пристроїв. Теркл радить уявити собі майбутнє, де роботи будуть достатньо розвинені, щоб служити як вчителі для дітей або доглядати за старими громадянами.
– Ідея такого штучного спілкування вже стала нормою, – каже Теркл. — Діти граються з роботами — домашніми тваринами, електронні чоловічки стають їхніми союзниками у комп'ютерних іграх.
Спілкування з неживими істотами змусить людей змінитися і призведе до перегляду людських цінностей і зв'язків, прогнозує експерт.
В найближче десятиліття роботи можуть стати ідеальними доглядальницями для літніх людей.
Теркл проводила соціологічне дослідження уявлень людей, їхніх думок та почуттів про роботи і знайшла певний культурний зсув у часі. Якщо здебільшого люди у 1980-х і 1990-х роках говорили, що любов і дружба є зв'язками, які можуть виникати тільки між людьми, то зараз вони все частіше зазначають, що й роботи могли б виконувати роль друга чи улюбленої істоти.
Наприклад, Теркл вивчала Paro, робота, який використовується як компаньйон для літніх людей зі слабоумством або депресією. Коли одна вбита горем жінка після «спілкування» з Paro відчула себе краще і втішалася цим, це було сприйнято вченими як прорив, як великий крок уперед, що відкриває нові можливості.
На думку експертів, вже в найближче десятиліття роботи можуть стати ідеальними доглядальницями для літніх людей.оскільки «залізних» помічників можна запрограмувати на нескінченне терпіння — вони ніколи не ображатимуть чи набридають порожніми порадами хворим людям.
Але Теркл висловлює побоювання з цього приводу — люди похилого віку, як правило, діляться з дітьми своїми знаннями, а у випадку з роботами вся їхня мудрість у буквальному сенсі відлітатиме від бездушних «вух» андроїдів.
Друзі дитинства
Діти, у свою чергу, також дедалі більше спілкуються з роботами та електронними іграшками. Багато таких, як тамагочі — електронні домашні тварини, з'явилися ще в 1990-х роках, пізніше їм на зміну прийшли роботи-собаки на кшталт Aibo, які вимагають виховання, змушуючи дітей піклуватися про них. Деякі підлітки кажуть, що вони воліють цих тварин реальним собакам і кішкам, які можуть постаріти і померти.
Реальні собаки та кішки можуть зістаритися та померти
- Люди традиційно заводять свійських тварин, щоб у тому числі прищепити своїм дітям поняття про життя і смерть і втрати, з якими вони пов'язані, - сказала Теркл.
Професор вважає, що зараз ми вчимо дітей тому, що зв'язуватися з реальними живими істотами, які можуть хворіти і навіть померти, надто ризиковано, а з роботами, навпаки, безпечно: вони не завдадуть «зайвих» страждань і занепокоєнь щодо їхньої долі.
Теркл в інтерв'ю з підлітком у 1983 році запитала його, до кого він звернувся, щоб поговорити про свої проблеми. Юнак сказав, що він почав би обговорювати свої труднощі з батьком, але ніколи не став би розмовляти з роботом, тому що машини не можуть по-справжньому зрозуміти людські стосунки.
2008 року Теркл провела аналогічне інтерв'ю з іншим хлопчиком того ж віку. Цього разу юнак сказав, що він хотів би поговорити зроботом, який запрограмований на спілкування і має велику базу даних про моделі людських відносин і тому видасть йому вірний алгоритм, як вирішити проблему, а не з батьком, який може дати погану пораду.
«Момент робота»
У своєму соціологічному дослідженні, проведеному з людьми різного віку та професій, Теркл виявила, що багато хто зараз мріє отримати робота, який би став їх другом, готовим завжди їх слухати, таким співрозмовником, який ніколи не став би сердитися і не образив би необережним словом.
Роботи ще недостатньо розвинені, щоб забезпечити ідеальну ілюзію спілкування.
Професор зазначає, що таке бажання сучасників говорить про те, що люди бояться один одного, вони розчаровані в оточуючих. Це, у свою чергу, свідчить про нестачу спілкування між людьми, про брак часу на комунікацію, коли людям ніколи вибудовувати повноцінний довірчий зв'язок один з одним.
Хоча роботи ще недостатньо розвинені, щоби забезпечити ідеальну ілюзію спілкування, але цей день не за горами.
– Зараз ми знаходимося у тому місці, яке я називаю «момент роботів». Не тому, що ми створили роботів, гідних нашої компанії, а тому, що ми готові прийняти їх у наше суспільство, — зазначає експерт.