Як правильно давати хабар, щоб не посадили
Суд вважав, що маркер із мічених грошей міг опинитися на правій руці директора внаслідок рукостискання.
Під підозрою опинився директор київської школи № 235 – його звинуватили у зловживанні службовим становищем та здирстві 4000 гривень за надання спортзалу школи в оренду.
За заявою потерпілого він звернувся до директора школи з проханням надати спортивний зал в оренду для тренувань з футболу. Директор погодився – за умови, що орендар полагодить у залі освітлення та купить спортінвентар. Витративши на виконання умови близько 600 гривень, потерпілий знову звернувся до директора – і цього разу він вимагав 4000 гривень особисто собі.
Щодо грошей, то потерпілий сам запропонував фінансову допомогу школі. Директор попросив його заповнити бланк заяви про добровільну допомогу та передати гроші батьківському комітету, але потерпілий, мабуть, просто забув гроші разом із бланком у кабінеті директора – де їх і виявила міліція.
Святошинський суд не взяв до уваги показання потерпілого, оскільки сам потерпілий на суді не був присутнім. Аудіозапис розмови потерпілого з директором суд теж відмовився розглядати як доказ – таємний запис вважається правомірним лише у разі тяжких та особливо тяжких злочинів, а хабар у розмірі 4 000 гривень є злочином середньої тяжкості.
Не вважати доказом протокол вручення та вилучення грошей суду дозволив той факт, що сторона звинувачення не надала рішення київського Апеляційного суду, яке б дозволило оцінити законність контролю за скоєнням злочину. Крім того, сліди хімічного маркера, яким були помічені гроші, вдалосявиявити лише на правій руці директора – ні на лівій руці, ні на столі слідів не було. На думку суду, маркер міг потрапити на руку директора в той час, коли він потис потерпілому при зустрічі – і, відповідно, не може вважатися доказом провини директора.
Таким чином – оскільки безперечних доказів звинувачення надати не змогло – директора школи було повністю виправдано.
До цього судового розгляду Святошинський суд тричі повертав обвинувальний акт прокурору Печерського району через невідповідність вимогам КПК України та тричі відправляв на розгляд до Апеляційного суду Києва щодо відсутності формулювання звинувачення, повідомляє Перша інстанція.