Як стати капітаном
Як стати капітаном? Михайлу Новікову 40, п'ятнадцять із них він на судні «Крузенштерн», і в цей рейс вперше вирушить капітан барка. Після закінчення БДА Новіков готовий був розпочати роботу зовсім в іншій сфері, але на розподілі дізнався, що на «Крузенштерні» є вакансія матроса. Михайло ні хвилини не вагався. Втім, матросом він був недовго.
Якось само собою зрозуміло, що після школи Михайло вступатиме до БДА (тоді – КВІМУ). На першому курсі йому довелося взяти тайм-аут - відслужити належний термін у мотострілецьких частинах (тоді в КВІМ ще не звільняли від служби в армії). Повернувшись, із ще більшим азартом зайнявся навчанням. Першу морську практику проходив на «Сєдові», - найбільшому вітрильнику у світі, і з того часу зрозумів: вітрила - це для нього. Після практики на «Сєдові» були інші – на великих і малих судах, довелося побувати біля берегів Анголи, Аргентини, та й розподіл теж випав на базу тралового флоту. Але тут Естонія повернула Україну «Крузенштерн», а на ньому всього три вакансії – матросів. Однокурсників Михайла таке зниження статусу анітрохи не спокусило: як же, на цілий проліт кар'єрних сходів униз!
– Але для мене це було не головне. Головне потрапити на судно, а там, я був у цьому впевнений, зможу довести, чого вартий і що гідний працювати на цьому судні.
Михайло півроку попрацював матросом, а 1992-го, після регати «Колумбус» його перевели четвертим помічником. Кар'єра не була для нього вертикальним злетом: довелося пройти всі її щаблі, 1998-го після першої кругосвітки призначили старпомом, після другої – займався ремонтом, сходив у весняний рейс до Гамбурга, а тепер – другого літнього – йде на барку капітаном.
За всі п'ятнадцять років після закінчення БДА він жодного разу не змінив"Крузенштерну". Михайлу подобається сам вітрильник, подобається, яка атмосфера панує на судні, як його зустрічають у іноземних портах, подобається азарт великих перегонів. А ще – працювати з молоддю, яка – одне покоління за іншим – шукає та знаходить під вітрилами «Крузенштерна» романтику, а це заражає та заряджає.
- Всі вони довели свою спроможність і як профі, і як хороші товариші, але ще треба вміти викладати, а на це здатний не всякий добрий майстер своєї справи. Боцман щогли, наприклад, керує групою з 30-40 курсантів, та в нього ще підпорядковані матроси, це вимагає організаторських здібностей. Буває, що людина – спеціаліст хоч куди, а командир ніякий. Я бачу своє завдання, щоб допомогти освоїти членам екіпажу і ці навички, і академія всіляко цю ідею підтримує та заохочує. На «Крузенштерні» є свої традиції – усі дружно відзначають дні народження судна як власні. Це дає відчути, що вони потрібні судну, керівництву, команді та допомагає у справі.
Справа, за словами Михайла Новікова, була під час Великої гонки століття неподалік берегів Канади. На «Крузенштерні» спіймали сигнал про допомогу: на відстані півдоби ходу на польському судні трапилося лихо - з 15-метрової щогли зірвалася і впала на палубу дівчина. Лікарів поляки не мали, а на «Крузенштерні» - четверо медиків. Капітан Коломенський вирішив зійти з маршруту, підібрати дівчину та надати їй допомогу. Про що й повідомив організаторів перегонів. Дівчину страшно було з місця зачепити, боялися за хребет, але моряки придумали прив'язати її до дошки і таким чином підняли на борт «Крузенштерну». На все про все було витрачено добу. На борту з'ясувалося, що дівчині потрібна низка операцій, які на борту судна немислимі. Довелося повертатися до Канади, де її забрав гелікоптер – це щечотири доби. Здавалося, про продовження перегонів не варто було й думати.
Іноді добрі справи винагороджуються – «Крузенштерн» зайняв на Гонках Століття перше місце. А коли через рік він зайшов до Гданська, на борт із капітаном того самого польського судна піднялася сяюча «хрещениця» - на згадку про те в кают-компанії «Крузенштерна» залишилася гравірована металева табличка зі словами подяки. Подякував і уряду України.