Яка допомога може бути надана пацієнту з панкреатитом на амбулаторному етапі
Хронічний панкреатит становить приблизно 6-8% від усіх гастроентерологічних проблем. Це когорта тих пацієнтів, які приходитимуть до поліклініки. Відвідування того ж терапевта має бути здійснене вчасно, за відчуттями людини. Якщо біль є, значить, є недуга, людина має йти і разом із лікарем розбирати, що це за біль. Не можна затягувати, тим самим посилюючи перебіг захворювання. Вже дома первинне ланка включає всі можливі сили, які є у тому чи іншому лікувальному закладі.
Спочатку нехай це буде УЗД, яке на сьогодні є легкодоступним інструментальним методом діагностики. Іноді цей простий спосіб дозволяє зрозуміти, що ми маємо справу саме з хронічним панкреатитом. Принаймні на ультразвуковому дослідженні ми зможемо виключити вторинний панкреатит, про який сказали спочатку.
УЗД дозволить оцінити структуру органу, тобто форму та розміри підшлункової залози. Виконуючи УЗД, ми можемо вже зорієнтуватися, чи цей стан пов'язаний з набряком, тоді будуть збільшені розміри підшлункової залози, або ж стан пов'язаний вже з атрофією підшлункової залози, тоді, навпаки, вона буде зменшена в розмірах. Ми повинні розуміти, що атрофія підшлункової залози – незворотний стан, тобто орган уже втратив свої функціональні складові, які допомагали йому брати участь у роботі. Маючи за результатами УЗД атрофію, ми розуміємо, що маємо справу із зовнішньосекреторною недостатністю. Хоча ми ще не знаємо результатів функціональних проб, але маємо можливість запідозрити функціональні порушення, а саме зовнішньосекреторні порушення підшлункової залози.