Якщо у 30 років немає друзів, значить їх вже й не буде. Чому так буває
Бувають такі випадки, коли людина залишається без друзів. Наприклад, зрада друга, коли він був другом, а став ворогом або переїзд в інше місто чи країну. Якщо він сам буде допомагати людям у скрутну хвилину, не залишати людей в біді в міру його можливості, то обов'язково знайдеться людина, яка відгукнеться на його допомогу. Адже дружба пізнається в біді.
А Ви дуже потребуєте друзів? Це серйозне питання, тому що той, хто потребує, той якимось чином шукає способи знайомства, спілкування та, можливо, дружби. Тридцять років – і немає друзів. Я цьому не дивуюсь, бо причин може бути багато. Наприклад, часті переїзди в житті, коли людина просто не встигала ні з ким потоваришувати. Або складний характер, наприклад, коли людина не терпить компромісів і всю правду відразу викладає, не думаючи про реакцію на свої слова. Загалом багато різних причин відсутності друзів.
Але все ж таки я думаю, що подружитися можна в будь-якому віці, хоча, звичайно, вже складніше, ніж у дитинстві чи юності. Просто не потрібно цілеспрямовано шукати цих друзів (чи друга). У житті бувають обставини, коли дружні стосунки самі собою складаються. У мене є такий приклад: дві жінки пенсійного віку потоваришували, будучи прооперованими в одній лікарні. Дружать вони вже років з того часу, сім'ями. І, як сестри, стали одна для одної.