Казка Про дружбу журавля та жаби, Казки
Якось журавель пив воду з болота. Вийшла з болота жаба і каже:
— Братку журавель, давай побратаемся.
— Послухай, жабко,— відповідає журавель,— боюся, що з цієї дружби нічого не вийде.
- Чому? — питає жаба.
— Бо ти живеш під водою, а я літаю під хмарами. Ні я до тебе в гості не зможу ходити — задихнуся, ні в тебе немає крил, щоб літати зі мною, — відповів журавель.
— Ну, ти прийдеш до болота, я вийду до тебе — то й зустрічатимемося, — каже жаба.
Журавель погодився. Стали вони дружити. Прилітав він іноді до болота поговорити з жабою. Минув час. Якось в одну із зустрічей друзі мирно розмовляли.
— Братку журавель, — раптом вигукує жаба, — я нічого, крім цього болота, не бачила. А ти літаєш у піднебессі і бачиш зверху все довкола. Що, коли ти візьмеш мене з собою і покажеш мені світ?
— Але як ти полетиш, жабко? — здивувався журавель. — Адже ти не маєш крил.
— Ну, що ж, що крил немає? Посадиш ти мене між крил, я міцно триматимусь за тебе, ти й піднімеш мене в небо.
Скільки не відмовляв журавель, жаба наполягала на своєму. Журавель був змушений посадити жабу між крил і піднявся над болотом. Тільки-но піднялися вони над болотом, як жаба не втрималася і полетіла вниз. Добре ще впала у воду, покалічилася, але не загинула.
Спустився журавель до болота і каже:
— Чи не попереджав я тебе, жабко, що з нашої дружби нічого путнього не вийде? Адже кажуть, що дружба з нерівнею призводить до біди.