Коли українські компанії зможуть брати участь у тендерах за кордоном
"У українських компаній є всі шанси успішно дебютувати на іноземному ринку держзакупівель"
Днями у Женеві відбулося засідання Комітету Світової організації торгівлі (СОТ), на якому обговорювалося приєднання України до угоди СОТ про держзакупівлі. У разі сприятливого розвитку подій українські підприємства матимуть доступ до публічних закупівель 43 країн — учасниць СОТ. Йдеться про ринок закупівель, який у 2015 році оцінюється у $1,7 трлн.
Можливість українським експортерам брати участь у тендерах за кордоном нарівні з місцевими компаніями стала реальністю завдяки ухваленому у Верховній Раді закону 2087 року про прозорі держзакупівлі. Законопроект спрощує можливість участі у тендері: наразі весь пакет документів подає лише потенційний переможець торгів, а не всі учасники, як раніше. А довідки, які вже перебувають у публічному доступі, зовсім не потрібно подавати в переліку документів. У законі також прописано антикорупційні зміни, які, за прогнозами Міністерства економічного розвитку та торгівлі, дозволять державі заощаджувати до 50 млрд грн на рік. Тепер інформація про кінцевого власника компаній-учасниць перевірятиметься: це дозволить у разі потреби розкрити зв'язки між учасниками тендеру.
Які новини для України ви привезли з Комітету Світової організації торгівлі в Женеві?
Прийнятий Верховною Радою законопроект полегшує процедуру участі українських компаній у закордонних тендерах. Які шанси в українських експортерів стартувати на цьому ринку?
— Українські компанії мають усі шанси успішно дебютувати на іноземному ринку держзакупівель. Нині після девальвації українська продукція конкурентоспроможна на багатьох ринках. Потрібно розуміти, що покупець здебільшоговипадків хоче продукцію гарної якості та за прийнятною ціною. І в багатьох галузях саме українська продукція підходить під ці критерії. Якщо у вас продукція високої якості з конкурентною ціною, шанси виграти тендер великі.
У Раді за законопроект проголосували лише з третьої спроби. Кому, на вашу думку, він міг бути невигідний?
— Насправді, під час засідань Верховної Ради до розгляду нашого законопроекту щоразу доходили тоді, коли в залі вже не було достатньої кількості депутатів. Я б не наголосив на тому, що його приймали дуже довго. Потрібно розуміти, що депутатів зараз перевантажено іншим і загалом існує проблема з дисципліною під час голосування. Але це не пов'язане безпосередньо із самим законопроектом. Я не виключаю, що є й ті, хто незадоволений ухваленням такого закону. Але ж ніхто прямо не скаже, що він "за корупцію і проти прозорих держзакупівель". Як правило, наші опоненти кажуть, що "такі складні питання одразу не вирішуються, і потрібно не поспішаючи розібратися в ситуації".
Прийняті у законопроекті правки передбачають, що лише переможці тендеру мають надавати замовнику весь пакет документів. Чи може це стати підґрунтям для створення "підставних учасників" з метою затягування тендерної процедури?
— Я впевнений, що це, навпаки, дозволить проводити більшість тендерів значно швидше, а також значно збільшить кількість учасників торгів. Тепер компаніям буде значно простіше брати участь у торгах, отже більше компаній зможуть взяти участь у проведенні одного тендеру. Тим більше, що навіть для найнесумлінніших учасників створення якихось підставних компаній — не найкращий інструмент затягування тендерної процедури. Вони максимум зможуть відтягнутитермін три дні.
Які способи тоді використовують, щоб затягнути процедуру торгів?
— Ті, хто справді хоче якось уповільнити процедуру проведення тендеру, намагаються, наприклад, блокувати Антимонопольний комітет. Я взагалі не став би перебільшувати актуальність цієї проблеми. Вона існує, але більшою мірою у якихось резонансних питаннях. Законопроект не може вирішити проблему однієї конкретної компанії. Закон має працювати для мільйонів тендерів, що проводяться в Україні. Якщо з цих мільйонів тільки у п'ятдесяти будуть спроби сфальсифікувати результати, ми не можемо писати окремий закон під них. З кожною такою проблемою потрібно займатись індивідуально, це єдиний вихід.
Після ухвалення закону про прозорі держзакупівлі наступним кроком має стати законопроект про електронні закупівлі. Коли плануєте представити його у Верховній Раді?
— Цим законопроектом уже давно займається робоча група за участю громадських організацій та активістів боротьби з корупцією. Думаю, що максимум наступного тижня вони закінчать роботу і ми представимо проект закону в парламенті.
Які ви можете дати прогнози щодо того, коли по всій Україні запрацює система електронних закупівель?