Кому – рада, кому «зрада» • Портал Компромат
Як виглядала б Київська рада, якби вибори проходили за новим законом
Трохи більше ніж за місяць відбудуться місцеві вибори. Пройдуть вони за новим законом.
Для моделі використано результати виборів до Київради, що відбулися 25 травня минулого року. Для зручності підрахунку кількість депутатів, які обираються до столичної ради, скоротили зі 120 до 60 осіб за кількістю округів у Києві.
Ось що зрештою вийшло.
Партій стало б удвічі менше
Сьогодні у Київраді є представники від 10 політичних сил. За новим законом половина з них депутатські мандати не отримала б. Причина такої суворої селекції проста – законодавці підняли прохідний бар'єр із 3% до 5%.
Які партії потрапили б до Київради*
Дані Українського центру громадських даних
Без самовисуванців
Тепер самовисуванці поза законом. Будь-якого кандидата у депутати мають висувати або політична партія, або політичний блок.
Сьогодні у Київраді сидять 10 депутатів-самовидвиженців. Це 8% від загальної кількості обранців. А на виборах за новим законом їм довелося б приєднатися до якоїсь політичної сили, або відмовитися від депутатського крісла.
Як змінився б склад Київради
Дані Українського центру громадських даних
Вільні місця
Система розподілу мандатів у партії виглядає так. Один мандат гарантовано отримує голова партії. Щоправда, він може від нього відмовитись, якщо, наприклад, став мером, як Віталій Кличко, чи не хоче відмовлятися від місця у Верховній Раді, як Олег Ляшко.
Усі інші мандати, які дісталися на виборах, партія розподіляє серед своїх кандидатів, які отрималимаксимальний відсоток голосів в округах. Але може виявитися, що політична сила отримала більше мандатів, ніж висувала кандидатів у округах. У такому разі місця залишаються незайнятими до наступних виборів.
Така нагода могла статися на минулих виборах до Київради. За новим законом «Самопоміч» у травні минулого року отримала б шість мандатів. Але політичний проект Андрія Садового мав лише чотирьох представників в округах. А це означає, що від двох мандатів «Самопомочі» довелося відмовитися.
Деякі округи залишилися б без представників
Система розподілу мандатів має ще один недолік: вона залишає деякі округи без своїх представників у місцевих радах. Так відбувається тому, що переможці виборів можуть мати хороші результати в тих самих округах, а в деяких зовсім не мати представників. І новий закон навіть не намагається вирішити цю проблему.
Згідно з дослідженням «Українського центру громадських даних», якби вибори до Київради проходили сьогодні, без своїх депутатів залишилася б третина округів столиці.
Як розподілилися б депутати по округах
Дані Українського центру громадських даних
У Київраду потрапили б не найпопулярніші кандидати
За законом про місцеві вибори можна набрати голосів менше, ніж твої колеги, та все одно потрапити до місцевої ради. Все тому, що система розподілу враховує не абсолютну кількість голосів, а відсоток від загальної кількості тих, хто проголосував на цьому окрузі.
Щоб уявити, як це може відбуватися на практиці, наведемо дещо утрований приклад. Припустимо, є два виборчі округи та два кандидати від однієї партії.
На перший округ прийшло 1000 виборців. З них 300, тобто 30%,проголосували за кандидата №1
На другий округ прийшли 100 людей. Із них 50, тобто 50%, проголосували за кандидата №2.
У результаті до місцевої ради потрапляє кандидат №2. Хоч він і отримав у шість разів менше голосів, ніж кандидат №1, проте саме другий номер проходить до місцевої ради, оскільки за нього проголосував більший відсоток виборців на його окрузі.
Якби вибори до Київради проходили за новим законом, то подібних до кандидата №2 виявилося б вісім осіб. Тобто, за результатами минулорічних виборів, вони пройшли б за відсотками, хоч і набрали менше голосів, ніж їхні колеги по партії.
Відповідно, вісім кандидатів не пройшли б за відсотками, хоча набрали більше голосів, аніж їхні однопартійці в інших округах.