Конструкція свердловин

Під конструкцією свердловини розуміється сукупність даних про кількість і розміри (діаметр і довжина) обсадних колон, діаметри стовбура свердловини під кожну колону, інтервали цементування, а також про способи та інтервали з'єднання свердловини з продуктивним пластом.

Основні параметри конструкції свердловин

• кількість та діаметр обсадних колон, глибина їх спуску;

• діаметр доліт, які необхідні буріння під кожну обсадну колону;

• висота підйому та якість тампонажного розчину за ними;

• забезпечення повноти витіснення бурового розчину.

Н – напрямокlн – глибина спуску напрямок, м;

К – кондуктор,lк – глибина спуску кондуктора, м;

Е - експлуатаційна обсадна колона,

lэ – глибина спуску експлуатаційної обсадної колони, м.м.

Початкова ділянка I свердловин називаютьнапрямком. Оскільки гирло свердловини лежить у зоні порід, що легко розмиваються, його необхідно зміцнювати. У зв'язку з цим напрямок виконують в такий спосіб. Спочатку бурять шурф – колодязь до глибини залягання стійких гірських порід (4.8 м). Потім в нього встановлюють трубу необхідної довжини і діаметра, а простір між стінками шурфу та трубою заповнюють бутовим каменем і заливають цементним розчином до гирла.

Відразу за напрямком бурить ділянка на глибину від 50 до 400 м діаметром до 900 мм. Цю ділянку свердловини закріплюють обсадною трубою (що складається зі звинчених сталевих труб), яку називаютькондуктором. Затрубний простір кондуктора цементують до гирла. За допомогою кондуктора ізолюють нестійкі, м'які та тріщинуваті породи, що ускладнюють процес буріння.

У випадках коли не вдається пробуритисвердловину до проектної глибини через проходження нових ускладнюючих горизонтів або через необхідність перекриття продуктивних пластів, які не планується експлуатувати даною свердловиною, встановлюють і цементують ще одну колону, яка називаєтьсяпроміжною.

Остання ділянка свердловини закріплюютьексплуатаційною колоною. Вона призначена для підйому нафти і газу від вибою до гирла свердловини або для нагнітання води (газу) в продуктивний пласт з метою підтримки тиску в ньому.

Напрямки та кондуктори цементуються до гирла.У нижній частині стратиграфічного розрізу цементуванню підлягають:

• продуктивні горизонти, окрім запроектованих до експлуатації відкритим вибоєм;

• продуктивні відкладення, які не підлягають експлуатації, у тому числі з непромисловими запасами;

• водоносні проникні горизонти;

• горизонти вторинних (техногенних) скупчень нафти та газу;

• інтервали, складені пластичними породами, схильними до деформацій;

• інтервали, породи яких або продукти їхнього насичення здатні викликати прискорену корозію обсадних труб.

1)Висота підйому тампонажного розчину над черевиком попередньої обсадної колони, у нафтових свердловинах не менше 150 м та у газових свердловинах – 500 м.

2)Так само якщо в конструкцію свердловини включено пристрій ступінчастого цементування або вузол з'єднання секцій обсадних колон (пристрій

установки колони-хвостовика) висота підйому тампонажного розчину становить у нафтових не менше 150 м; у газових – 500 м

3) Висота підйому тампонажного розчину над покрівлею продуктивних горизонтів у нафтових свердловинах не менше 150 м та у газових свердловинах – 500 м.

---