Кухоль для Олесі або допоможемо всім світом
"Кружка" для Олесі.
Ми ніколи не забудемо день усіх закоханих 2011 року. Саме цього Олесю привезли на лікування до лікарні м. Москви. І ось через 8 довгих місяців Олесю виписали додому! Схудла, слабенька, примхлива, не по роках подорослішала. На жаль, лікування на цьому не закінчується. Попереду 2-3 роки підтримуючої терапії з тією ж хімією, гормонами, постійним прийомом жменей таблеток та неприємними болючими уколами. Спеціально для Олесі родичі винайняли квартиру, куди її і привезли після виписки. Квартира тата Валери, де й жила Олеся, перебуває у ненайкращому стані для проживання дівчинки. У ній багато років поспіль живе собачка Ліка, у ванній розвинулась пліснява, а на даху будинку стоїть антена МТС. Адже вовна, цвіль і випромінювання - найнебезпечніші речі для життя дитини, хворої на лейкоз! Та й викинути доведеться буквально все! Робити ремонт у всій квартирі стане дуже дорого, тому було прийнято рішення зняти однокімнатну квартиру в новому фонді. Ми не зібрали потрібної суми на лікування Олесі за кордоном, але Ірина, мама Олесі, не залишає надію відвезти доньку до Німеччини. Дуже сподівається на допомогу фондів та дорогих людей! Фінальний витяг з лікарні вже перевели на німецьку та відправили до лікарні м.Мюнхена. Нам необхідний новий рахунок із клініки, оскільки лікування вже буде новим. Перебуваючи в німецькій клініці, буде перевірено правильність поставленого українськими лікарями діагнозу. Обов'язково потрібно буде підлікувати внутрішні органи Олесі (через гормони сильно збільшилася селезінка, виникли проблеми з іншими органами). І найголовніше, не дати бластам (незрілим клітинам) знову розвинутися в організмі дівчинки.
Вже п'ятьмісяців Олеся не була вдома. Її лікування не можна переривати на день. Щодня вона бачить ту саму картину - стіни пансіонату, люди в білих халатах і кохана мама. Два тижні тому на прохання Ірини їх все ж таки перевели до пансіонату, який знаходиться на території лікарні – не треба більше їздити по годині, щоб поставити чергову крапельницю чи зробити аналізи крові. Стало зручніше. Достукавшись все ж таки до обраної клініки в Німеччині, ми отримали рахунок на лікування Олесі! Передплата на лікування склала 24000 Євро (майже мільйон рублів) – цю суму з вашою допомогою ми зібрали та плануємо перерахувати на рахунок клініки. Основний рахунок, який буде необхідно доплатити протягом кількох місяців, становить набагато більшу суму - 145 300 Євро (майже 6 мільйонів рублів). У дані рахунки відповідно не входять оренда квартири на весь період лікування, харчування тощо. Ми розуміємо, що сума лікування колосальна! Але також розуміємо, що в цю суму оцінюється життя Олесі – нашого рідного чоловічка! Дуже сподіваємось, що фонди нам допоможуть.
ІРИНА ІВАНОВА, новини від 19 травня.
Самопочуття нашої малечі погіршилося. Вчора раптово піднялася температура. Перед обіднім сном мати вимірювала температуру - 37,1. Каже, прочитала одну казку. Бачить Олеся різко знітилася. Знову виміряли – 38,5. Відразу поїхали до лікарні, там їй прокопали антибіотик. На який час Олеся залишиться в лікарні, ми поки що не знаємо. Запланований третій блок хімії поки що через погані аналізи відкладається.
ІРИНА ІВАНОВА, новини від 5 травня.
Лист для о. Георгія.
Не варто пояснювати, що захворювання це дуже важке і, на жаль, дуже швидко прогресуюче. Наразі Олеся з мамою перебуває на лікуванні в Москві в РДКБ, де вона щотижня здає купу аналізів, деякі з нихдосить хворі.
Напевно можна зрозуміти батьків, які раптом стикаються з серйозною ймовірністю втратити свою улюблену дитину, і розуміють, що для порятунку її життя - не вистачає грошей. Навіть якщо все продати. Єдиний спосіб для них – попросити оточуючих про допомогу. Або - змиритися і чекати, коли твоя дитина помре в тебе на очах.
Принцип, зі світу по нитці-жебраку сорочка, працює безпомилково. Я в нього дуже вірю. Не збіднівши на маленьку суму, можна допомогти зібрати велику.
Тож давайте допоможемо цій милій малечі спільно: хтось інформацією, хтось молитовною підтримкою, ну і, звичайно, матеріальна допомога просто необхідна (хто скільки зможе). Давайте не будемо байдужими! Адже всі ми батьки, а діти – це найголовніше у нашому житті! ОЛЕСЯ сподівається на ВАШУ ДОПОМОГУ!
Якщо у ВАС є якісь питання, Ви можете зателефонувати до Іванової Ірини Вікторівни за тел. 8-49235-2-1473, 8-910-7778288"
Лист Олесиної мами.
"Олеся - довгоочікувана дитина. Я йшла до неї кілька років. Серце стискалося, так сильно я хотіла доньку. Коли Олеся народилася, радості моєї та чоловіка не було межі. Леся росла здоровенькою дівчинкою, світловолосою красунею з довгими кучерями.
Біда прийшла зовсім випадково. Я була у відрядженні, коли старша дочка зателефонувала і повідомила, що в Олесі піднялася температура під сорок градусів. Більше жодних ознак хвороби не було. Температуру збили, але вона знову здіймалася кожні 12 годин.
Через два дні в Олесі захворів живіт, вона стала млявою, погано їла. Я скасувала відрядження і примчала додому. Викликали лікаря. Він дав напрямок на аналізи. Наступний день і став вирішальним у житті нас обох – аналіз крові показав наявність ракових клітин. І прозвучало цестрашне слово – лейкоз.
Наше життя розділилося на ДО та ПІСЛЯ.
Нас поклали до місцевої лікарні. Олесі почали робити переливання крові. А ще за 2 дні на реанімобілі нас перевезли до РДКБ до Москви. Тут діагноз підтвердився.
Перебуваючи у лікарні, щотижня я бачу, як помирають від лейкозу інші діти. Я плачу за кожного із них. Я плачу за свою дочку. Кажуть, що лейкоз – хвороба здорових дітей. Від неї немає профілактики. Вона не передається у спадок. Тільки одна людина зі СТА ТИСЯЧ хворіє на цю страшну недугу. Моя дочка потрапила до цього числа. Щоб її врятувати, нам необхідно продовжити лікування у Німеччині.
Ми маємо намір боротися та перемогти! Нам дуже потрібна молитовна підтримка, інформаційна та фінансова допомога.
Моя дочка хоче жити!
Місця збору коштів.
Ящики для збору коштів у Судогді: - Свято-Катерининський храм (вул. Леніна); - Середня школа №2 (вул. Хіміків); - Відділ субсидій (Муромське шосе, буд. 3, 1 поверх, каб. 3).