Латвійський національний костюм
Народна культура
Латвійський костюм
Латиська кухня
Чоловічі імена
Жіночі імена
Фестиваль мов
Латиське суспільство
Хор Талава
Пам'ятник Свободи
Латвійська опера
Рейтинг фільмів
Замок світла
Громадянство
Нерухомість
Освіта
     Національний костюм є невід'ємною частиною культурної спадщини латиського народу. Костюми, що збереглися до наших днів, одягалися з нагоди свят.
     У сучасному значенні “національний костюм” пов'язаний з одягом корінних мешканців Латвії – балтів та ливів. Це були селяни, рибалки та ремісники.
     Одяг, який одягали з нагоди свят, зберігався протягом життів кількох поколінь, так як люди кожного покоління з гордістю носили красиві прикраси у вигляді брошів, вовняні шалі, розшиті візерунками пояси і головні убори, попередників; водночас до костюма можна було додавати сучасні прикраси. Безперечно, кожне вбрання мало свою нікому невідому історію та легенду, але ми можемо бути абсолютно впевнені, що кожен предмет був унікальним, бо його виготовила конкретна людина.
Жіночий костюм, що сформувався до тринадцятого століття, складався зі спідниці та лляної сорочки з довгими рукавами на зразок туніки, призначеної як для чоловіків, так і для жінок, що одягається окремо або разом з іншими предметами одягу. Спідницю та сорочку шили із квадратного полотна без викрійки.
     Чоловічий костюм більшою мірою перебував під впливом міськиймоди ніж жіночий. У той час як сорочка-туніка залишилася без змін, штани та каптан, хоч і домоткані, у вісімнадцятому столітті почали шити за міською модою.
    Жінки та чоловіки в основному носили постоли (pastalas), грубе взуття, виготовлене з цілого шматка шкіри, стягнутого зверху ремінцем. Це взуття одягали і в будні, і у свята.
     http://www.latvia.eu/ua/library/nacionalnyy-kostyum
     До латиського вбрання додаються багаті прикраси зі срібла, з позолоти та камінням. http://pribalt.info/lv.php?month=8&news=99 Над створенням сукні зазвичай працюють від п'яти до семи осіб, коштує така робота часом до 1000 євро.
З давнини відома традиція, яка жіночому головному убору у святковому вбранні приписувала символічне значення. Вінки були символом і водночас матеріальною цінністю, яка передавалася з покоління до покоління. Заміжні жінки носили чепець або іншу жіночу шапку, у дівчат символічним головним убором був вінок. У деяких місцевостях замість вінка пов'язували стрічку. Вінки в кожному окрузі теж були різними. Найпоширеніші вінки прикрашала вишивка скляним бісером.
     Сорочки та шалі-віллайні (покривало на плечі) скріплювалися сактами. Їх виготовляли ремісники, срібнокузнеці. У XVII-XIX століттях різних майстернях утвердилися різні варіанти сакт. Поверхня сакт найчастіше прикрашали «каміння» з ограненого скла. Бурштинові сакти характерні для народного одягу Південної Курземи. Крім практичної та етнографічної цінності, прикраси набували також значення реліквії. Сакти та персні з зображенням зімкнутих рук дарували під час заручин.http://blogs.privet.ru/community/Suede_78/24039639
     Національний костюм – один із символів Латвії, який допоміг латишам зберегти та пронести через століття національну самосвідомість та самоповагу.
Сучасні дослідники Латвійської матеріальної культури, латиським національним костюмом називають одяг селян, який створювався і розвивався протягом багатьох століть і існував до середини 19-го століття, коли його поступово витіснив одяг міської моди.