ЛЕРМОНТІВ М
ЛЕРМОНТІВ М. Ю. ЛЕГЕНДА БІГЛЕЦЬ
(Гірська легенда) Гарун біг швидше лані. Швидше, ніж заєць від орла; Біг у страху з поля бороні,
Де кров черкеська текла; Батько і двоє рідних братів За честь і вільність там лягли, І під п'ятою у супостата Лежать їхні голови в пилюці. Їх кров тече і просить мщення,
Гарун забув свій обов'язок і сором; Він розгубив у запалі битви Гвинтівку, шашку -і біжить! І зник день; клублячись, тумани
Одягли темні галявини Широкою білою пеленою; Пахнуло холодом зі сходу, І над пустелею пророка Встав тихо місяць золотий.
Втомлений, жадобою нудний. З лиця стираючи кров і піт, Гарун між скель аул рідний При місячному світлі впізнає; Підкрався він ніким не зримий.
Навколо мовчання і спокій,
Там сяє світло, господар будинку; Скріпившись душею як тільки, міг,
Гарун ступив через поріг; Селіма кликав він першим другом, Селим прибульця не впізнав; На ложі мучений недугою, - Один,- він мовчки вмирав.
«Великий аллах! від злої отрути Він світлим ангелам своїм Велів берегти себе для слави!» «Що нового?» - спитав Селим, Піднявши слабші повіки І погляд блиснув вогнем надії.
І він підвівся, і кров бійця знову розігралася в годину кінця. «Два дні ми билися в ущелині; Батько мій упав, і брати з ним; 5 І втік я один у пустелі. Як звір, переслідуємо, гонимо, З закривавленими ногами Від гострого каміння і кущів, Я йшов безвісними стежками По сліду вепрей3 і вовків; Черкеси гинуть - ворог повсюди.
Прийми мене, мій старий друже; І ось пророк! твоїх послуг Я до могили не забуду.» І вмираючий у відповідь: «Ступай - гідний ти нехтування.
Ні даху, ні благословення Тут у мене для боягуза немає. » Сором і таємного борошна повний, Без гніву витерпів закид, Ступив знову Гарун безмовний За непривітний поріг.
І, саклю нову минаючи, На мить зупинився він, І колишніх днів летючий сон Раптом обдав жаром поцілунку Його холодне чоло; І стало солодко і світло Його душі; у темряві ночі, 5 Здавалося, полум'яні очі блиснули ласкаво перед ним; І він подумав: я любимо, Вона лише мною живе і дихає. І він хоче зійти - і чує, І чує пісню старовини. І став Гарун блідого місяця:
Місяць пливе Тихий і спокійний, А юнак воїн На битву йде, Рушниця заряджає джигіт, А діва йому каже: Мій милий, сміливіше Ввіряйся ти року , Молися на сході, Будь вірний пророку, Будь славою вірнішою. Своїм, що змінив Зміною кривавою, Ворога не вбив, Загине без слави, Дощі його ран не обмиють. І звірі кісток не закопають. Місяць пливе І тих, і спокійний, А юнак воїн На битву йде.
Головою похилившись, зі швидкістю Гарун свій продовжує шлях, І велика сльоза часом З вії падає на груди. Але ось від бурі нахилений Перед ним рідний біліє будинок;
Надією знову підбадьорений, Гарун стукає під вікном.
Але чекає на нього не одного. «Мати, відчини! я мандрівник бідний, Я твій Гарун! твій молодший син;
Крізь кулі українські нешкідливо Прийшов до тебе!» «Один?» «Один!»
«Л де батько та брати?» «Пали! Пророк їхню смерть благословив, І ангели їхні душі взяли». «Ти помстився?» «Не помстився. Але я стрілою пустився в гори, Залишив меч учужому краю, Щоб твої втішити погляди І втерти сльозу твою. » «Мовчи, мовчи! гяур лукавий, Ти вмерти не міг зі славою, Так вдалися, живи один. Твоїм соромом, втікач свободи, Не затьмарю я старі роки, Ти раб і боягуз - і мені не син. »
Замовкло слово відкидання, І все кругом охоплено сном. Прокляття, стогін і моління Звучали довго під вікном; І нарешті удар кинджала Прісік нещасного ганьба. І мати ранком побачила. І холодно відвернула погляд. І труп, від праведних вигнаний,
Ніхто до цвинтаря не відніс, І кров з його глибокої рани Лізал, рича, домашній пес; Хлопці малі лаялися Над холодним тілом мерця, У переказах вільності залишилися
Ганьба і загибель втікача. Душа його від очей пророка Зі страхом пішла геть; І тінь його в горах сходу Сьогодні бродить у темну ніч, І під вікном ранком рано Він у саклі проситься, стукаючи, Але, слухаючи гучний вірш Корана,
Біжить знову під покров туману, як раніше бігав від меча.
1 Вільний переклад вірша німецького поета Ґете. 2 Вільний переклад вірша німецького поета Г. Гейне. 3 Різа - парадне вбрання, виткане золотом і сріблом. 4 Супостат - ворог, недруг. 5 Пророк - за релігійними поглядами деяких народів, тлумач волі бога, провісник майбутнього. 1 Бачення - повіки. 8 Вепр - кабан, дика свиня. 4 Рок - доля.