Листівка (плейкаст) «БЛЮЗ»

листівка

Витоки блюзу як музики почалися з далеких часів виникнення рабовласництва на Американському континенті, ще з часів практики рабовласницької торгівлі і завезення робочої сили з Африки. Негри працювали в ті часи на плантаціях і як обслуговуючий персонал, виконували всю найбруднішу і найвибагливішу роботу. Уся складність життєвих відносин афроамериканця виливалася, зокрема, й у творчості в таких етнічних жанрах як Холер, Робоча пісня і Спірічуелс, що беруть коріння з етнічної Африканської музики, переважно ударних бітів і народно-релігійної вокальної складової. Великий поштовх до виникнення жанру послужило скасування 1863 року рабства США. Все це є джерелами того, що ми зараз називаємо блюзом. Безперечно, блюз слід вважати квінтесенцією африканської народної культури з прогресом розвитку західної культури та соціалізації в ній чорної людини. Батьківщиною блюзу вважається дельта річки Міссісіпі.

За словами Олексія Калачова у розвитку українського (радянського) блюзу було 3 етапи. На першому етапі українські слухачі знайомилися з блюзом через західний рок, тобто за допомогою «білих» гуртів, які грали блюз-рок (Led Zeppelin, The Jimi Hendrix Experience, Елвін Лі, Джонні Вінтер та інші). Саме така музика стала називатися блюзом. Кращим радянським блюзменом тієї пори був Олексій Бєлов, який у 1969 році створив групу «Вдале придбання». Музика цієї групи була найближча до американського блюзу. Таким чином поява блюзу в СРСР відноситься до кінця 60-х початку 70-х років Друга хвиля відноситься до 80 років, коли з'явилося більше як виконавців, так і слухачів блюзу, які мали більше можливостей познайомитися з першоджерелами, був критичний погляд напопередників[1]. Можна зазначити, що залучення інтересу до блюзу сприяв концерт Бі Бі Кінга у Москві наприкінці 80-х. Найяскравішими виконавцями цього періоду були Ліга Блюзу та Сергій Воронов. Третій етап пов'язаний з появою «середовища» цього виду шоу-бізнесу — клуби. Оскільки блюз є клубною музикою, не розрахована на стадіонне споживання[1]. Падіння залізної завіси значно розширило асортименти блюзових альбомів у вільному продажу. Серед українських музикантів виконують блюз: Доктор Аграновський та гурт Чорний хліб, Євген Маргуліс, Blackmailers, Леван Ломідзе та гурт Blues Cousins, Double whisky та інші. Стилі жанру «блюз» Традиційний блюз (англ. Traditional blues) - Також, архаїчний чи простодушний, сільський чи народний блюз. Є традиційною формою блюзів, що має розмірність і виконується людиною на акустичній гітарі. Найчастіше допускається використання губної гармонії. Архаїчний блюз (англ. Archaic blues) Сільський блюз (англ. Country blues) Народний блюз (англ. Folk blues) Простодушний блюз (англ. Downhome blues) Класичний блюз (5) англ.: Classic blues) - Відмінною особливістю є усталена форма розмірності 3/4. Грає ансамблями, найчастіше з 18 чоловік і передує епосі доелектроінструменталізації музики. Блюз великого міста (англ. Big city blues) Урбанізований блюз (англ. Urban blues) Ритм'н'блюз (англ. Rhythm'n'blues, також R'n'B) - це комерціалізований блюз, різновид урбанізованого негритянського блюзу. Відмінною рисою є невеликі колективи з електроінструментами та «розважальний» характер музики.