Лоратадін, Кларітін

Серед антигістамінних препаратів 2 покоління найбільш вивченим і добре зарекомендував себе препаратлоратадин (кларитин).

Протиалергічні властивості лоратадину пояснюються не тільки блокадою Н1-гістамінових рецепторів. Кларитин має багато так званих неантигістамінних ефектів. Крім антигістамінної дії кларитин виявляє такі:

1. Препарат пригнічує потоки Са++ в клітину.

2. Лоратадин пригнічує вивільнення гістаміну базофілами обох типів.

3. Кларитин пригнічує утворення молекул клітинної адгезії різних класів.

5. Препарат інгібує хемотаксис еозинофілів та агрегацію тромбоцитів.

6. Лоратадин пригнічує утворення супероксид-аніону.

7. Кларитин знижує проникність судин.

Особливості лоратадіна:

  1. Знижує набряклість слизової оболонки носа за рахунок зменшення проникності судин;
  2. Знижує чутливість бронхів до гістаміну у хворих на атопічну бронхіальну астму;
  3. Має помірний бронхолітичний ефект у хворих на атопічну бронхіальну астму;
  4. Попереджає у хворих з атопічною бронхіальною астмою фазу бронхіальної обструкції, спричиненої вдиханням алергену;
  5. Чинить протикашльову дію у хворих з кашлем як алергічної, так і неалергічної природи.

Показання для застосування кларитину:

  1. Цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, поліноз;
  2. Гостра кропив'янка та набряк Квінке;
  3. Лікування дерматозів (атопічний дераматит, хронічна екзема та ін);
  4. Лікування гістамінергічних (псевдоалергічних) синдромів, викликаних застосуванням гістаміналібераторів, гістамінвмісних препаратів, продуктів харчування;
  5. Купірування алергічних реакцій на укуси комах;
  6. Купірування ускладнень при специфічній імунотерапії, вакцинопрофілактиці;
  7. У комплексному лікуванні атопічної бронхіальної астми як ад'ювантна терапія.