Молоді мами, з садівськими чи досадівськими дітьми, як у вас із роботою
Поділіться, як ви влаштувалися і втрималися на місці, маючи дітей у саду, які хворіють. Та й узагалі, як усе це організовували? Чи допомагали бабусі? Няні? може, відкрили якусь свою справу вдома? Чи пошуки не мали успіху? Давайте тільки чесно, беремо середньостатистичну маму, у якої особливо немає блату, та середньостатистичних дітей, які активно хворіють у садку, яких потрібно туди відводити до 8, забирати звідти, відвідувати лікарів, ранки та інше. За себе скажу, я тільки в 5 років сина змогла добре заробляти, та й то через знайомих. До того взагалі глухо, підробіток був в інеті копірайтером. Як почують, що дитині немає 4-5, все навіть говорити не хотіли, при тому, що у мене в/о і досвід був. Зараз у подруги моєї та ж ситуація. тільки в неї двоє. Підбадьорюю її. А у вас як?
Дівчатка, чим займаєтеся, ті, хто фріланс?
Рерайт новин, редагування
Дівчатка, чим займаєтеся, ті, хто фріланс?
48. Нерви лікуйте, псевдо-масажист. І так, я адекватна людина, яка не живе одним днем. І не рветься між сім'єю і роботою.
Якось дивно - адже в сад вона дитину віддала, чужій тітці, чим няня гірша?
Заробляла мало, але робота була легка, і графік зручний, і робота поряд із садком. Як тільки дитина стала старшою - 6 років, я влаштувалася на гарну роботу
Скажіть, а ким працювали та ким стали? ось я сиджу зараз із невеликою дитиною на лікарняних, працюючи на державному підприємстві за копійки. Але де я потрібна в 35 -40 років без відповідного досвіду?
Ми щоліта в Чорногриї вразимо біля моря. У мене двоє: старшому 14, молодшій 5 років. Останні 2 роки вони нехворіли і молодша садок не пропускала взагалі. Зараз шукаю роботи півроку, про дітей запитують і у них усіх болісне питання і ще не раз запитають: а точно ви не йтимете на лікарняні? Я кажу: точно! Дитині вже 5 років. Не хворіє. Не беруть із досвідом роботи більше 10 років у хороших організаціях. Я переїхала. Могла б і залишитися збрехати місті і там вийти в другий декрет і зараз без проблем працювала б на колишній роботі. Але чоловіка перевели по роботі, я народила у Москві і не працювала 6 років. Одне здобуваєш у житті, інше втрачаєш
Якось дивно - адже в сад вона дитину віддала, чужій тітці, чим няня гірша?
Ви не порівнюйте сад і няню. це різні абсолютно планети. У саду велика кількість людей персоналу дітей батьків. Дитина на виду. Тим більше тримаються так би мовити за кожного клієнта. Це ж гроші репутація. У саду обов'язкове харчування обов'язкова програма. У саду є перевіряючі. А няня це жінка яка буде віч-на-віч з вашою дитиною у вашому будинку весь день! Що вона буде з ним робити ніхто не дізнається! Дитина ще не говорить часто в 2 роки. лякати і ви ніколи не дізнаєтеся про це. Та можна поставити камери. вона може його вивести на вулицю і там налупити. Та все що завгодно вона зробить. Ви в інеті гляньте як жахливо дітям з нянями.батьки самі докопаються. Не потрібні працівникам саду розбирання тому поводяться адекватніше ніж часто няні. Я 100% розумію мам які проти нянь. І дивуватися нічому чому в садок відводять а няні не довіряють! а що з нянею?
157, ну ви прямо такі страшилки розповідаєте. Відчуття, що у няні йдуть виключно заради того, щоб знущатися з дитини. Так, бувають випадки побиття, але це виняток, а ніяк не правило. Дитина на 2 роки може і не говорити. Хоча, зазвичай, хоча б невеликий словниковий запас до цього віку вже є. До того ж, можна попросити дитину показати, чим вони займалися з нянею. І, нарешті, мама-то побачить, ЯК дитина на няню реагує, до знущається з нього людині він не піде. Це вже не немовля. А ймовірність, що за дитиною не встежать і вона покалічиться - вона в садку в рази більша. Просто тому, що за однією дитиною слідкувати набагато простіше, ніж за 10-15-20. Яка там купа народу, про що ви? Вихователь і нянька на всю цю низку. І просто фізично неможливо стежити за всіма одночасно, навіть якщо вони відповідально ставляться до роботи. Особливо на прогулянці. Падають дітки, руки-ноги ламають, б'ються. Тож із нянею набагато безпечніше, тільки вдома треба камери поставити. А плюси від садка ви перерахували, з ними я повністю згодна. І колектив та заняття. У нас був садок з басейном, плюс донька ходила на малювання, танці та англійську (все в садку було!). Це було класно, і їй дуже подобалося.
2 бабусі та ще няня 4 роки з саду забирала. і коли хворіли всі троє по черзі сиділи. Інакше ніяк
А я жодного разу з дитиною на лікарняному не була. По-перше, дочка в мене дуже рідко хворіла. А по-друге, у мене були чудові сусіди. Зі мною на поверсі бабуся жила і поверхом вища. Абсолютно безкорисливо сиділи за потреби з моєю дитиною, лікували. У них у обох свої онуки були вже дорослими, подобалося з маленькою поратися. Буває і так. Від грошей відмовлялися навідріз.
Я живу у Вологодській області. У нас північний регіон, діти, напевно, багато хворіють.) Про часник та риб'ячий жир пам'ятаю точно. Я народилася 84-го, до дитсадка пішла 86-го. По часник і риб'ячий жир пам'ятаю точно. Для мене це був найбільший жах. Я вранці йшла і налаштовувалась, як би це краще проковтнути. Найчіткіший спогад про дитсадок.
Який жах, я старший за вас, але як добре, що мене ця гидота минула!!
Просто зараз не всі жінки можуть зрозуміти, що діти потрібні лише їм. Державі вони непотрібні. Воно згадує про своїх громадян лише в момент призову або коли черговий безглуздий закон запроваджують. Народила - мудохай сама, ніхто вам не зобов'язаний. Радянські часи хаїли. Так, багато було такої, від чого сучасну, післяперебудовну людину просто корить. Однак робочі місця були всім гарантовані, ясла та сади теж. Діти були прилаштовані і в батьків голова не хворіла. А тепер жінці з маленькою дитиною або на чоловіка повністю покладатися - прогодує-не прогодує, кине-не кине, або розриватися, або зголодніло жити, якщо від рідні підтримки немає.
Має рацію на 100%, а тут одна так на чоловіка покладається, 7 років годувати її з Дітем буде, дай Боже, звичайно, щоб все добре було, але загадувати останню справу
Загалом ніколи проблем не було. Синові майже 12 років, дочці 5. З декрету виходила рано, професія зобов'язує. Все було і лікарняні, і збори, і свята. Бабусідопомагають рідко, обидві живуть далеко. нянька допомагає у крайніх випадках. При влаштуванні на нову роботу молодшої було 1,5 роки, одразу сказала, що з дитиною сидить няня, на лікарняний ходжу рідко, у разі нагальної потреби, тільки з дитиною, сама беру 1,2 дні, якщо температура. Одну частину відпустки беру повністю, другу розкидаю на рік щодня, коли треба кудись сходити з дитиною. ніхто і ніколи не відмовляв у прийомі на роботу через наявність дітей. І усі подруги влаштовуються, нікому не відмовили. На роботі у всіх діти, у багатьох малі. Якщо ви амеба, і не підходите роботодавцю, то він знайде масу причин, щоб вас не брати.
Який жах, я старший за вас, але як добре, що мене ця гидота минула!!
А я про себе такого не пам'ятаю, а доньці давали часник. Але не завжди, а в сезон грипу.
Загалом ніколи проблем не було. Синові майже 12 років, дочці 5. З декрету виходила рано, професія зобов'язує. Все було і лікарняні, і збори, і свята. Бабусі допомагають рідко, обидві живуть далеко. нянька допомагає у крайніх випадках. При влаштуванні на нову роботу молодшої було 1,5 роки, одразу сказала, що з дитиною сидить няня, на лікарняний ходжу рідко, у разі нагальної потреби, тільки з дитиною, сама беру 1,2 дні, якщо температура. Одну частину відпустки беру повністю, другу розкидаю на рік щодня, коли треба кудись сходити з дитиною. ніхто і ніколи не відмовляв у прийомі на роботу через наявність дітей. І усі подруги влаштовуються, нікому не відмовили. На роботі у всіх діти, у багатьох малі. Якщо ви амеба, і не підходите роботодавцю, то він знайде масу причин, щоб вас не брати.
Діти, певно, рідко хворіли? Просто тут багато хто пише, що більше хворіють, ніж у садок ходять, таких працівників зрозуміло терпіти довго не будуть.
Коротше роблювисновки:-і з чоловіком і без народжувати це ПО_ПКА:(Бідні діти на антибіотиках і садах або мати в залежності від чоловіка вдома. Настав час закривати ці теми з продовженням роду.
Це і без садів, і за допомогою бабусь, і з адекватним чоловіком – повна ж. Що вдіяти))
А в когось по двоє-троє дітей. І за радянських часів ці жінки ще й працювали. Нині, щоправда, здебільшого вдома сидять. З двома-трьома дітьми неповнолітніми як працювати – взагалі незрозуміло. У мене знайома народила двійнят (реально, це не її вина =)))) ), так її посаду скоротили ще до того, як вона вийшла з декрету. Мовляв, нафіг нам такі працівники.
Коротше роблю висновки: з чоловіком і без народжувати це ПО_ПКА: (Бідні діти на антибіотиках і садах або мати в залежності від чоловіка вдома. Пора закривати ці теми з продовженням роду.
Я так збираюся свою дитину сильно не балувати. За радянських часів не балували і зараз не треба. І в сад, я вважаю, треба віддавати раніше і чоловікові-бабусям-нянькам віддавати можна. Нічого такого жахливого, імхо.