Монблан та Шамоні-Монблан
Перше сходження на нього було здійснено у 1786 році. Доїхати до Монблану найлегше з Ансі (з двох доріг з Ансі цікавіше східна, через старий лижний курорт Межів).
Обидві головні дороги до Монблану сходяться біля містечка Ле-Файє поряд із Сен-Жерве, звідки починається 75-хвилинний підйом на Монбланському трамваї до Ні-д'Егль (Nid d'Aigle, Орлине гніздо) - віддаленої точки на північно-західному схилі. 23,50 € (туди і назад). Шамоні-Монблан (Chamonix-Mont Blanc) - базовий табір для всіх сходжень на Монблан - знаходиться на 30 кілометрах далі залізницею.
Шамоні-Монблан
Метушливий космополітичний Шамоні-Монблан (Chamonix-Mont Blanc) з безліччю ресторанів і помітних бутиків давно втратив індивідуальність, занурившись у туристичне будівництво, але чудове тло блискучих снігових полів, зловісних зелених льодовиків і гострозубих гребенів (aiguilles) навколо Монблана.Музей Альп поруч із проспектом Мішеля Кроза у центрі міста може зацікавити альпіністів. Цвях експозиції –звіт Жака Бальма про перше сходження на Монблан у 1786 році, написаний майже фонетичним відтворенням французької мови.
Околиці Шамоні - фунікулер і канатна дорога
На околицях Шамоні можна здійснити безліч веселих прогулянок (візьміть із собою студентський квиток або картку хостелу - по них можна отримати знижку на деяких канатних дорогах). Одна з них - поїздка на фунікулері від вокзалу Монтенвер через сосновий ліс до великого льодовика Крижане море. Піднявшись нагору, ви можетеспуститися короткою канатною дорогою до крижаної печери, що вирубується в льодовику щоліта.
Також можна вирушити на Егій-дю-Міді (Aiguille-du-Midi, або Південна голка, 3842 метрів) по дуже дорогій і часто переповненій канатній дорозі — одній з найдовших у світі, що піднімається двома неймовірно крутими відрізками не менше ніж на 3000 м над дном долини. Спроба заощадити, купивши квиток тільки до Південного майданчика (Plan du Midi), яким користуються в основному альпіністи, що прямують маршрутами на Егій-дю-Шамоні, — марна трата грошей. Потрібно чи їхати до самого верху, чи не їздити зовсім.
Якщо зберетеся, постарайтеся вирушити до 9-ї ранку оскільки ближче до середини дня вершини часто ховаються за хмарами і крім того, біля канатної дороги можуть зібратися величезні черги, і вам доведеться чекати кілька годин. Не забудьте теплий одяг, тому що температура нагорі навіть влітку нижче нуля, також бажано взяти і сонцезахисний лосьйон. Піднімаючись нагору, зберігайте спокій: провалля над кабінкою канатної дороги жахлива.
Егій-дю-Міді є голою гранітною вершиною, на якій ризиковано балансують верхня станція канатної дороги і ресторан. З неї відкриваються чудові краєвиди. Біля ваших ніг буде снігове плато перевалу Міді (Col du Midi) з льодовиками Вале-Бланш та Жеан, що сповзають ліворуч. Праворуч круті снігові поля ведуть до неважкого маршруту гребенем на вершину Монблана з його крижаною шапкою. Далі ряд за рядом йдуть вдалину монстри у снігових та крижаних шапках.
Найефектніший амфітеатр найгостріших піків і крутих урвищ: Егій-Верт (Aiguille Verte), Тріоле (Triollet) і Жорас (Jorasses), що замикає весь горизонт зі сходу на захід, з Маттерхорном і Монтерозою, що видніються вдалині за величскель, снігів та заповнених хмарами долин — смертельно небезпечний полігон для фанатичних альпіністів.