На дніпропетровському заводі друкують власну валюту
Товарними чеками працівники розплачуються за обіди та продукти у заводському магазині.
Проблеми із виплатами зарплат співробітникам змусили керівництво великого підприємства викручуватися власними силами, не сподіваючись на допомогу держави.
- Продукція не реалізовувалась зовсім, і щоб не вдаватися до таких жорстких заходів, як звільнення, ми частково знайшли вихід зі становища, - розповіла «КП» референт директора агрегатного заводу Тетяна ЯЦЕНКО. - Начальство спеціально створило бартерну групу, і тепер обмінюємося із сільгоспвиробниками: ми їм – нашу продукцію, вони нам – продукти харчування, які реалізуємо нашим співробітникам за товарні чеки.
Зовні заводські «гроші» нагадують купони 90-х. Втім, і сама ідея з чеками родом із того часу. Як і належить справжнім грошам, є у них і номінал, що прирівнюється до звичайної гривні. Проте спеціальних водяних знаків на ламінованих купюрах немає, друкують їх у друкарні при заводі, тому підробити їх неважко, про що ми запитали нашого співрозмовника.
- Ну, що ви, це виключено! У нас на заводі всі один одного знають, і людям нема чого шахраювати, адже вони розуміють - завод хоч якось намагається не збанкрутувати, - запевнила нас Тетяна Дмитрівна.
Товарні чеки, якими частково і «за бажанням» стали видавати зарплату, працівники заводу спочатку сприйняли скептично, але незабаром звикли і полюбили. Ще б пак, адже за нову «валюту» можна не лише пообідати у місцевій дешевій їдальні, а й купити продукти в заводському магазині. До того ж за цінами набагато нижчі, ніж у супермаркетах міста! Та й за якість переживати не потрібно: цукор, борошно, олія, молоко – все завжди свіже та за цінами виробників. Беруть тепер мішками!
Цікаво, що товарнимичеками можна навіть розрахуватись за комунальні послуги!
- Є один будинок при підприємстві, що опалюється самим заводом. З недавніх пір мешканці можуть розплатитися купонами за послуги у касі заводу, - додала Тетяна Яценко.
Поцікавилися ми законністю «валютного» нововведення.
- Закону ми не порушуємо. Адже криза на дворі! Головне – ми не загинули, роботи повно, – додала Тетяна Дмитрівна. – Кожен виживає як може.
Більше того, завод домовився з одним із банків щодо кредитів, які виплачують працівники. Тепер люди можуть внести до каси потрібну для платежу суму у чеках, а завод банку перерахує гроші.