Навіщо у місті «джип»
Ні, не для того, щоб літати по ожеледиці, як багато хто думає. Я їжджу не швидше за поток. А для того, щоб дивитися, як легкові носить при проходженні поворотів (занесення чи знесення – залежить від типу приводу) і самому проїжджати їх на тій самій швидкості, як по рейках.
Щоб, проїжджаючи там, де вузько, а коли стільки снігу, скрізь вузько, бути впевненим, що при рушанні машину не поведе вбік – просто на припаркований 222-й "мерс".
Щоб, бачачи на кожному другому в'їзді у двори (бо сніг, що прибирали, просто згрібли його вбік) засівши «Ланос» та його водія зі знайденою десь (судячи з конструкції – біля найближчого двірника) лопатою.
Щоб, виїжджаючи зі свого двору (приватний сектор), не прокопувати вручну стометровий тунель у снігу, а просто змахнути щіткою сніг зі стекол і фар.
Щоб у кожній точці призначення не лаятися про себе, що не почистили місця, де можна паркуватись, а просто ставити машину там, де ніхто не поставить. Не витрачати час і нерви і не йти пішки кілометр від місця паркування, яке не знайдеш.
А головне – бути впевненим, що через те, що сніг пішов, не зірвеш справи, в моєму випадку в суді… Бонуси у вигляді міцності конструкції та гарного огляду додаються до їзди.
І так, заради цього «його можна годувати цілий рік». Особливо з огляду на те, що витрата палива насправді не відрізняється принципово від якогось «Ланоса». Але навіть якби відрізнявся – це того варто. Особливо якщо врахувати, що їздити доводиться від Артемівська до Ужгорода.
Так, якби я жив в Іспанії, чи Сінгапурі, чи Ізраїлі, то джип можна було б і не купувати. А в нас... Це те саме, що говорять про зброю: ти не даремно носив її з собою багато років, навіть якщо вона знадобилася тільки один раз.