Неріне (Nerine)
Неріне (Nerine) - рід цибулинних рослин сімействаАмарилісових (Amaryllidaceae).
Природний ареал зростання Неріні - Південна Африка. Як культурна рослина, цю рослину вирощують по всьому світу.
Назва цієї красивоквітучої рослини походить від імені давньогрецької міфологічної морської німфи Nereis.
Інші назви Неріне -Неріна, Лілія Гернсі, Лілія-павук.
Неріні є багаторічними цибулинними рослинами з плоским лінійним листям темно-зеленого кольору. Стебло голе, стійке, до 50 см заввишки, на кінці якого розташоване зонтикоподібне суцвіття. З'являється одночасно з листям.
Суцвіття нерине складається з декількох чарівних лійчастих квіток, близько 4 см в діаметрі, забарвлення яких може бути білим, рожевим, малиновим, червоним або помаранчевим. Тичинок шість. Вони можуть бути вигнутими чи прямими. Пильовики довгасті. Плід – коробочка.
Цибулина Неріні близько 3-5 см у діаметрі.
У садовому дизайні використовується тільки Неріна Боудена (Nerine bowdenii).
За різними джерелами, до Нерин відносять від 13 до 30 видів рослин.
Види Неріне
Неріні соромлива (Nerine pudica). Цибулина округла до 3см у діаметрі. Листя в кількості 4-6 штук сизувато-зелені. Квітконос із 4-6 білими квітками. Цінна декоративна рослина.
Неріна звивиста (Nerine flexuosa). Цей вид відноситься до рідкісних рослин. Цвіте восени, утворюючи суцвіття з рожевих чи білих квіток-дзвіночків із хвилястими пелюстками на кінцях довгих квітконосів.
Неріні сарнейська (Nerine)sarniensis). Цей вид нерине має білі, оранжеві червоні квітки з вузькими скрученими пелюстками на верхівці квітконоса. Від нього виведено багато гарних гібридів. Нижче деякі з них.
Сорта Неріні сарнейської (зліва направо за номерами):
1. Nerine sarniensis 'Wolsey' 2. Nerine sarniensis 'Rushmere Star' 3. Nerine sarniensis 'Lyndhurst Salmon' 4. Nerine sarniensis 'Hanley Castle' 5. Nerine sarniensis 'Cynthia Chance' 6. Nerine sarniensis 'Blanchefleur'
Неріна вузьколиста (Nerine angustifolia).
Неріні Хаттона (Nerine huttoniae).
Nerine undulata.
Nerine humilis.
Неріна вигнутолистна (Nerine curvifolia). Батьківщина – острови Зеленого Мису. Листя у неї стрічково-лінійне, повністю виростає лише після цвітіння. Квітки великі, лілієподібні, з довгими тичинками, зібрані по 10-12 в парасолькове суцвіття. Пелюстки блискучі, червоні. Квітконоси довгі - 35-40 см.
Догляд за Неріною
Освітлення. З кінця осені до початку весни рослині необхідне яскраве розсіяне світло, т.к. в цей час у рослини все ще росте листя.
Полив. Після закінчення цвітіння полив зменшують, навесні скорочують ще більше, після чого взагалі припиняють поливати, аж до нового проростання цибулин.
Пересадка. Цибулини можна садити як по одній, так і по парі в один горщик. Горщики беруть максимум 13 см діаметром, т.к. занадто великий горщик не сприяє зростанню цибулини. Цибулину садять, щоб голівка не була прикопана. Якщо посадка пройшла правильно, то за місяць (може трохи менше) з'являться квітконоси та бутони. Бутони можуть невідкритися, якщо укорінення було проведено неправильно.
Добрива. Підживлення проводять рідкими добривами: один раз на тиждень під час цвітіння, двічі на місяць після закінчення цвітіння і до середини весни, а з травня до нового цвітіння не підгодовують.
Розмноження. Нерин можна розмножувати насінням відразу після їх визрівання.
Насіння висівають у миски або ящики, (змішавши попередньо з великим піском. Як живильне середовище використовують вологий вермикуліт. У приміщенні для висіяного насіння виділяють місце, де температура досягає 22 ° С. Сходи з'являються через 2-3 тижні. Піковані в земляну суміш сіянці поміщають на освітлене місце (але не прямі сонячні промені), де температура повітря може бути знижена до 15-18 ° С. Вирощені з насіння рослини три роки культивують без періоду спокою.
Можливі труднощі
Свіжовисаджені цибулини треба дуже обережно поливати, тому що вони легко піддаються загниванню.
Пошкоджується
Попелиць, борошнистим грибком (борошняною росою), вірусами мозаїки.
Запобіжні заходи
Неріне - отруйна рослина, тому після контакту з нею обов'язково ретельно вимийте руки.