Ономатопея, японська для початківців, Японська мова онлайн
Ономатопея.擬声語 (giseigo)
擬声語 (giseigo) - найзрозуміліша для нас група, що складається зі слів, що показують голоси тварин і птахів.
Це всім відоме nya(): «мяу» по-японськи. А також близькі за звучанням до українськомовних: міє (me:) — мекання вівці та こけここ(kokekokko) — кукарекання півня.
Менш схожі: 완완(wan-wan) — гавкіт собаки, ぴよぴよ(piyo-piyo) — щебетання птахів, ちゅうちゅ(chu:-chu:) — харчування миші та けろけろ (kero-kero) — квакування жаби.
І вже зовсім відмінне від українського «кар» слово ахо (aho) — каркання ворона. Забавно, що це слово співзвучне з японським словом 阿呆(aho:) «ідіот, придурок», чим часто користуються в анімі та манга, коли хочуть підкреслити безглуздість та ідіотизм ситуації. Зверніть увагу, у таких випадках пролітає ворона, висловлюючи своєдумка щодо того, що сталося глибокодумним «Ахо!».
Наприклад:
고양이는 왠지 울리면서 이쪽으로 왔다.
강아지가 강아지 사람을 향해 짖고 있었다.
어딘가에서 양이 굉장히 울리는 목소리가 들린다.
З прикладів видно, що в українській мові теж використовуються похідні від звуконаслідувань слова – «м'яукати», але частіше, на відміну від японської, зустрічаються слова, які не містять їх у своєму складі, такі, як «гавкати, блекати» тощо.
Ономатопея.擬音語 (giongo)
Ще одна група онамотопів, яка має українські аналоги, — це 擬音語(giongo), власне звуконаслідувальні слова, тобто слова, що імітують різноманітні звуки, від завивань вітру до дзвінких ударів по металі, від звуків плачу до барабанного бою.
Наприклад:
dondon - звук ударів кулаком по дверях, стіні, барабану і тп;
ばりばり(bari-bari) — звук паперу, що рветься;
шощі (shiku-shiku) - схлипування при плачі;
암-(gan-gan) - звук ударів по залізному предмету;
Mogu-mogu - звук жування з набитим ротом;
ざあざあ(dza:-dza:) - шум сильного дощу;
ドスン(dosun) - стукіт при падінні;
ぴかぴか(pika-pika) - тріск електричного розряду;
ヒュウヒュウ(hyu:-hyu:) - звук сильного вітру;
Bosoboso (boso-boso) - подив;
flafra (fura-fura) тремтіння в тілі (наприклад, при хворобі);
フワフワ (fuwa-fuwa) - м'який, повітряний;
gatagata (gata-gata) - стукати, деренчати, тарахтіти;
gunyaguna (gunya-gunya) - м'який, пружний;
Ііріра (ira-ira) - сердитий. роздратований стан;
メソメソする (meso-meso suru) - «розпустити нюні»;
MODI-MOJI suru) - «Серзати»;
ororooro (oro-oro suru) - нервувати, розгубитися;
ポタポタ (pota-pota) - капати;
tsulru (tsuru-tsuru) - слизький, гладкий;
wakwak (waku-waku) - піднесеність;
саражара (dzara-dzara) - шорсткий;
gorogoro (goro-goro) - звук, коли котиться важкий предмет,
і так далі тощо, щоб усе перерахувати не вистачить книги.
아이가 기쁜 듯이 밥을 모구모구 먹고 있다.(Kodomo ga ureshiso:ni gohan o mogumogu tabeteiru) - Діти весело жують з набитими ротами.
바람이 강하고 문이 싫어한다.(Kaze ga tsuyokute doa ga gatagata itteiru) - Від сильного вітру стукають двері.
수도꼭지에서 물이 포타포타 늘어져 있다.(Jaguchi kara mizu ga botabota tareteiru) - З крана капає вода.
Щодо цього випадку, то так само, як і в першій групі, в українській мові є як слова, отримані з ономатопів – «капати», так і звичайні дієслова – «стукати». Крім того, деякі японські звуконаслідування складно перекласти інакше, як цілим словосполученням, наприклад, «жувати з набитим ротом».
Ономатопоетичні слова японської мови дають уявлення про щось у вигляді живого образу, без них неможливо уявити собі жодну мангу, при цьому, як я вже писала вище, використання звуконаслідувальних слів настільки природно для японця, що це не звучить ні безглуздо, ні по -дитячому, як наші «бом-бом» і «плюх», а, навпаки, допомагає скласти цілісний образ озвучуваних ними понять.
Ономатопея.擬態語(gitaigo)
«Оживити» за допомогою звуконаслідувальних слів у японській мові можна все, що завгодно: суть явища(блиск, м'якість), емоційний стан (здивування) та стану взагалі (ледарювати, нетвердо стояти на ногах). Такі слова входять до групи 擬態語(gitaigo).
Предмети можуть бути різними на вигляд і на дотик: つるつる(tsuru-tsuru) - слизькими, гладкими;ざらざら(dzara-dzara) - шорсткими; gunya-gunya — м'якими, пружними;ふわふわ (fuwa-fuwa) - м'якими, повітряними;ぴかぴか(pika-pika) - блискучими.
До речі, ぴかぴか , що означає звук електричних розрядів, ми вже зустрічалася вище. Багато звуконаслідувальні слова можуть ставитися до кількох груп, тобто можуть імітувати звук будь-якого явища і при цьому позначати, як це виглядає (наприклад, ぴかぴか); або звук і схожий насправді емоційний стан. Наприклад, слово ごろごろ (goro-goro) - це і звук, коли котиться важкий предмет, і байдикування (стан, коли людина валяється, перекочуючись з боку на бік).
Далі, емоційні стани: ゴロゴロ (goro-goro) - байдикування; furafura (fura-fura) - тремтіння в тілі, наприклад, при хворобі;いらいら(ira-ira) - сердитий, роздратований стан;ぼそぼそ (boso-boso) - здивування; wakuwaku (waku-waku) - піднесеність настрою;オロオロする(oro-oro suru) - нервувати, розгубитися;メソメソする (meso-meso suru) «розпустити нюні»;もじもじる(moji-moji suru) «сміятися».
Входячи до складу речень, звуконаслідувальні слова граматизуються і перетворюються на певну частину мови, наприклад, стають
- дієсловами: テクテク 걷і (teku-teku aruku) йти неохоче, тобто «тягнутися», uro-uro suru) «тинятися» (від слова uro-uro) «туди-сюди»), ひそひそ話す( hiso-hiso hanasu) "воркувати";
- Прикметниками: старі (tadotadoshii) «містить труднощі»,
- прислівниками: へ へ へ 피로 (heto-heto ni tsukareru) «втомитися до смерті», клопоту (kusha-kusha ni naru) - «вершитися».
별이 반짝반짝 빛나고 있다.(Hoshi ga kirakira hikatteiru) - Мигаючи, сяють зірки.
내일부터 일본에 갈 테니 기분이 좋다.
(Kyo: wa kaisha de okorareta no de irairashiteiru) - Я сьогодні роздратований, тому що отримав наганяй на роботі.
Ось тут уже найяскравіше видно, як ономатопоетичні слова використовуються у звичайних висловлюваннях, чого практично не буває в українській мові.
Часто ономатопоетичні слова уточнюють значення будь-якого звичайного дієслова, роблять його образнішим, додають новий відтінок.
Наприклад, із звичайних дієслів говоріння, таких як: 喋る(shaberu) «говорити, базікати», 話す(hanasu) «розмовляти, розповідати» і го-ві(сказати), можна отримати дієслова: べらべら喋る(bera-bera shaberu) «тараторити, тріщати»;ひそひそ話す(hiso-hiso hanasu) «шушукатися»; 벨라베라 말한다(bera-bera iu) «тріпатися»;むにゃんにゃ言う(munya-munya iu) «бурмотати».
З дієслів руху 걷і (aruku) «йти пішки», вести (iku) «йти» і ступити (susumu) «просуватися» виходять більш барвисті: テク-teku aruku) «плестись» (волоча втомлені ноги); втиснутий (dere-dere iku) «волочитися» (ледве йти);ちょろちょろ行く(choro-choro iku) «шкутильгати»;とぼとぼ歩 (tobo-tobo aruku) «плестися»;のろろろ進 (noro-noro susumu) «тягнутися». Дієслова, пов'язані з прийомом їжі 食べる(ku:), 먹и(nomu) і 먹и(taberu) з допомогою звуконаслідувальних слів перетворюються на такі слова, як: がつがつ食べる(gatsu-gatsu ku:) — «жерти»;ガブガブ 飲む(gabu-gabu nomu) «хльостати» (наприклад, горілку); шкварки (baku-baku taberu) «хлібати».
Так само за рахунок ономатопоетичного слова створюється й експресивність іменників: せかせた人(seka-seka shita hito) «егоза», гамки гаме(gami-gami onna) «мегера», віва в ки («dere-dere shita otoko») «бабник ». Уцих випадках до ономатопоетичних слів приєднуються різні за своєю природою нейтральні іменники: 人(hito) «людина», 者(mono) «людина, хтось», 女(onna) «жінка», 男(otoko) «чоловік».
Примітно, що звуки (незалежно від положення у слові та поєднання з іншими звуками) мають певні символічні значення, завдяки чому і виходять звуконаслідувальні слова. Наприклад, виділяються значення «стислість», «несподіваність» у [t], «тертя» у [s], «відсутність опору» у [h], «плинність» у [g], «клейкість», «млявість» у [ p]. Тобто значення ономатопоетичних слів можна розуміти інтуїтивно, вловивши з якими звуками які явища асоціативно пов'язані.
Пишуться ономатопи як хіраганою, так і катаканою, залежно від обставин. Наприклад, звуки в манга, такі як «бум», «дзинь» та інші подібні слова, якими зазвичай підписують звуки, що походять від взаємодії предметів, пишуться катаканою. У цій статті всі приклади наведені хіраганою, для однаковості.
Ономатопея здатна оживити вашу мову японською, зробити її більш природною і гармонійною. Але ще один спосіб покращити вашу розмовну мову, це записатися на наш основний курс. Місця залишилося зовсім небагато!
А які ономатопоетичні слова ви зустрічали?