Основи психології та педагогіки
1.Психологія як наука, її об'єкт та предмет дослідження.
Усі науки умовно можна розділити на великі групи: точні і гуманітарні. Загальне завдання гуманітарних наук сформували ще давні греки, написавши на стіні одного з храмів «пізнай самого себе». Слово «психологія» походить від грецьких слів «psyhe» – душа та «logos» – наука, вивчення.
У своєму розвитку психологія пройшла чотири етапи:
1) психологія як наука про душу (2000т.л. назад). Наявністю душі намагалися пояснити всі незрозумілі явища життя людини:
2) психологія як наука про свідомість (почався з розвитком природничих наук у 17в). Здатність думати, відчувати, бажати називали свідомістю;
3) психологія як наука про поведінку (почався у 20в). Завданням психології цьому етапі бидл спостереження поведінкою, вчинками, реакціями людини;
4) психологія як наука вивчає об'єктивні закономірності, прояви та механізми психіки (сучасний етап).
Основоположником психології як самостійної науки явл. Вільгельм Вунтд, кіт.в 1879 р. організував у Лейпцигу лабораторію фізіологічної психології.
Об'єктом психології явл. людина, група людей, група тварин та матеріальні продукти діяльності.
Предметом психології явл. факти психіч. життя, механізми та закономірності психіки людини, а також формування психологічних особливостей її особистості.
Виділяють два напрями психології:
1) теоритичне (завдання-теоритичне обґрунтування різних сфер об'єктивного світу);
2) практичне (завдання-впровадження різних методів, закономірностей у реальне життя).
2.Класифікація психічних явищ.
Усі психічні явища поділяються на три групи:
1) психічні процеси;
2)психічні стани;
3) психічні характеристики особистості.
Психічний процес - це акт психічної діяльності, що має свій об'єкт відображення і свою регуляційну функцію.
Психічне відображення - це формування образу тих умов, в яких здійснюється дана діяльність. Психічні процеси - це орієнтовно-регулюючі компоненти діяльності.
Психічні стани є відносно стійкою інтеграцією всіх психічних проявів людини за певної взаємодії з реальністю. Психічні стани виявляються у загальній організованості психіки. Психічний стан - це загальний функціональний рівень психічної активності в залежності від умов діяльності людини та її особистісних особливостей. Психічні стани можуть бути короткочасними, ситуативними та стійкими, особистісними.
Усі психічні стани поділяються на чотири види:
1) мотиваційні (бажання, прагнення, інтереси, потяги, пристрасті).
2) емоційні (емоційний тон відчуттів, емоційний відгук явища дійсності, настрій, конфліктні емоційні стану — стрес, афект, фрустрація).
3) вольові стани - ініціативності, цілеспрямованості, рішучості, наполегливості (їх класифікація пов'язана зі структурою складної вольової дії).
4)Стани різних рівнів організованості свідомості (вони проявляються у різних рівнях уважності).