Особливості пасивізації як граматичного явища
Робота зроблена в 1999 році
Особливості пасивізації як граматичного явища - розділ Лінгвістика, - 1999 рік - Структурно-семантичні та комунікативні особливості пасивних конструкцій у тексті Особливості пасивізації як граматичного явища. Розглядаючи Категорії.
З певної точки зору йдеться про одну і ту ж фразу, де дієслово встановлює однакові стосунки з двома GN. І якщо можна розглядати співвідношення фраз типу Ses craintes incessantes ont dйcolorй un pie ses cheveux - Ses cheveux avaient йtй un peu dйcolorйs par ses craintes incessantes. G.Maupassant, p. 124 то в даному випадку можна говорити про таке явище, як пасивізація.
Це нове явище, яке є процесом переходу від активної форми до відповідної пасивної.
Розглядаючи феномен пасивізації як явище нове і маловивчене, доцільно спертися на концепцію французького лінгвіста Д. Менгено 136 і описати це явище у двох напрямках, звертаючи увагу на необхідність проведення А Операції дисиметричного характеру, і Б Інтерпретації пасиву.
Часто пасив описують як результат двох симетричних операцій висування прямого доповнення до позиції підлягає і опущення агентивного доповнення, що підлягає позицію. Насправді симетрії не існує.
І тут можна виділити кілька причин - безліч висловлювань щодо прямого доповнення не мають протилежного пасиву значення - пряме доповнення активної структури залишає своє звичайне положення, тоді як GN, що зазвичай займає позицію підлягає, стає GP обставини з приводом par - присутність агентивного доповнення факультативно.
Особливо в мовленні більшість пасивних висловлювань позбавленіагентивного доповнення, що використовують прийменник de за змістом дані висловлювання менш агентивні, ніж використовують прийменник par. Це може бути мовні обороти, які вживаються вкрай рідко з деякими дієсловами як aimer, regretter.
Пасив припускає морфологічну модифікацію дієслова, що вживається у формі до причастя минулого часу. Таке поєднання дієслова кtre та причастя минулого часу не є резервованим у пасивній заставі і часто зустрічається з неперехідними дієсловами je suis venu, Paul est parti або в займенниковій формі перехідних дієслів il s est lavй 136 . Як бачимо, різні вживання допоміжного дієслова, які виключають присутність прямого доповнення.
З погляду синтаксису пасив часто описується як подвійний процес, тобто. підйом прямого доповнення в позицію підлягає і переміщення агентивного доповнення, що підлягає позицію. Дане уявлення є помилковим, оскільки поєднується пасивна конструкція без агентивного доповнення з безособовою пасивною конструкцією. Говорячи про такий феномен як пасивізація, відзначимо відому роль дієслів, здатних мати пасивне значення, так званих passivables, які можуть бути вжиті в пасивній заставі, що нами було зазначено в розділі Структурна своєрідність пасивних конструкцій та семантична своєрідність дієслів у них. Можемо тільки додати, що всі прямоперехідні дієслова не є pasivables і виділити ще деякі групи даних дієслів rester, але також такі дієслова як reprйsenter u constituer, що мають споріднене значення - дієслова,що позначають запах senti, embaumer.
Зазначимо, що багато дієслова вживаються в переносному сенсі Ce toit craint l eau - дієслівні висловлювання faire les pieds, tomar son temps, tomar la mouche, tener la route, faire son beurre, де GN займає позицію доповнення і поєднується з дієсловом - дієслова стану кtre , devenir, які супроводжуються GA. Ці дієслова загалом що неспроможні вживатися з агенсом, що б виконувати певний процес, інакше кажучи, грати роль агентивного доповнення.
Неможливість вживатись у пасивній формі може також виникати внаслідок деяких іменних та видових визначень.
Пасивизация частіше має місце, коли підлягає пасивної конструкції є індивідуалізованим. У такому разі, найкращий варіант – генерична інтерпретація. Можна значно видозмінити можливість пасивізації, видозмінюючи визначення підлягає та її дієслова, розміщуючи висловлювання на ту чи іншу позицію у тексті, використовуючи у своїй наголос.
Б Інтерпретація пасиву. З інтерпретативної точки зору, пасивна структура є поєднанням двох важкосумісних відносин. Це тим, що GN підлягає інтерпретується одночасно як поєднання дієслова кtre і як об'єкт дієслова, що використовується як причастя минулого часу. У разі розглядаються - опис стану кtre, супроводжуваний дієприкметником минулого часу, що має статус GA, показує, що підлягає представлено не як агенс, бо як точка опори - вираз процесу, дію виражено дієсловом, що використовують дієприкметник минулого часу, тобто. в одній фразі вживається дієслово кtre і дієслово, виражений дієприкметником минулого часу.
Пасивна фраза має більш менш постійне значення процесуальногохарактеру. Достатньо використовувати також обставини агенсу, уточнення часів чи місця для того, щоб визначити подійний характер висловлювання.
Розглянемо приклад L arme elle-mkme est travaillй par nos rкves. A.Maurois, p.9 описується стан, тоді як у випадку elle est tres emballйe elle est tres emballйe par mon roman йдеться переважно про подію, пов'язану з певними обставинами. Розглядаючи ці два випадки, очевидно, що розподіл значення між ними варіюється згідно з висловлюваннями. Якщо у фразі немає ніяких обставин, і навіть виражено агентивне доповнення - вона має, в такий спосіб, статичний характер, тобто. виражає стан, де встановлюється відношення між підлягаючим та атрибутивним GA. Але якщо у фразі використовуються обставини, вона має процесуальний характер, і можна говорити про справжнє значення пасивної фрази, яка є досконалою протилежністю активному висловлюванню, де виражається результат події, але не стану.
Дієслово partager відноситься до групи дієслів, що утворюють зміну об'єкта, використовується в даний час з допоміжним дієсловом кtre. Ненасичений дієслово partager виражає процес, що відноситься до теперішнього часу.
Доповнення агенсу par la spectaculaire виражене одухотвореним ім'ям з певним артиклем, що вводиться за допомогою прийменника par. Однак пасивні конструкції, що використовують агентивне доповнення, можуть мати значення результативності La premiіre des deux demeures, en venant de la station d'aux de Rolleport etait occup'e par les Tuvache, qui avaient trois filles et un garзon. G. Maupassant, p. 116 . Пасивна конструкція фрази має структуру SN2 est V par SN1 la premiіre etait occupйe par les Tuvache. des deux demeuresПідлягає la premiіre des deux demeures виражене живим ім'ям.
Дієслово occuper відноситься до групи дієслів, що позначають володіння будь-яким об'єктом, використовується в минулому часі з допоміжним дієсловом кtre. Ненасичений дієслово occuper у складному часі утворює пасив і підкреслює процес, що привів до даного результату.
У лінійному часі граничне дієслово occuper перетворює лінійну дію в точкове, конструкція до Tree participe passй показує не процес, а кінцеву точку процесу, тобто. результат, який стосується часу, позначеного дієсловом кtre. Доповнення агенсу par les Tuvache виражене одухотвореним ім'ям з певним артиклем, що вводиться за допомогою прийменника par. Je fus rйveillй par une rafale, qui secouait l appareil si fort que je le crus decrochй de son fragile support. A.Maurois, p. 148 . Пасивна конструкція фрази має структуру SN2 est V par SN1 je fus rйveillй par une rafale.
Підлягає je виражено займенником першої особи однини.
Дієслово rйveiller відноситься до групи дієслів, що позначають зміну об'єкта, використовується в минулому часі з допоміжним дієсловом кtre. Граничне дієслово rйveiller у складному часі утворюючи пасив, підкреслює процес, що призвів до цього результату. У лінійному часі граничне дієслово rйveiller перетворює лінійну дію в точкове, конструкція доtre participe passй показує не процес, а кінцеву точку процесу, тобто. результат, який стосується часу, позначеного дієсловом кtre. Доповнення агенсу par une rafale виражене неживим ім'ям з певним артиклем, що вводиться за допомогою прийменника par. І знову слід зазначити, що дієслово відіграє свою першорядну роль. Стосовно пасивізації дієсловаперфективними, в яких процес йде до завершення fermer, naotre, мають відмінне значення від дієслів, званих імперфективними, в яких процес може продовжуватися, за винятком зовнішніх обставин suivre, observer. Перфективні дієслова без агентивного доповнення описують стан, що є результатом завершеного процесу.
Натомість використання імперфективних дієслів передбачає експліцитну відсутність агенсу.
Дані визначення варіюються за принципом, що береться до уваги - лише форма дієслова або семантичне відношення, що пов'язує підлягає і дієслово, або відносини між дієсловами як ядром речення та його актантами. 2. Лексика надає певний вплив формування пасивної конструкції, тому є доцільним досліджувати дієслова, як елементи дієслівної лексики у складі речень, оскільки дієслово, будучи вершиною речення, позначає ситуацію даної речення.
За допомогою дієслів утворюються деякі конструкції, що використовують пряме доповнення, що дозволяє визначати дієслово доповненням прямий конструкції. 4. Організацію пасивної пропозиції слід розглядати з позиції комплексного аналізу його структури, що дозволяє досліджувати синтаксичні та семантичні особливості у сучасній французькій мові. На синтаксичному рівні визначається синтаксичний суб'єкт та синтаксичний предикат. 5. Характерним є системний опис синтаксису речення.
У сучасній французькій мові пасивна конструкція використовує структуру, що складається з трьох основних компонентів - доповнення, що підлягає, присудку, що дозволяє виражати суб'єктно-об'єктні відносини. У деяких випадках доповнення у пасивній формі називається доповненням агенсу та виражається прийменниками par та de.Для повного опису пасивної структури речення слід враховувати структуру сенсу речення чи семантичну структуру, об'єктом якої є побудова семантичної моделі речення.
Велика кількість фраз у сучасній французькій мові не має доповнення до агенсу. Вони називаються незакінченими чи неповними. 6. Категорія пасивної застави представляє взаємозв'язок активної та пасивної форм, що дозволяє розглядати явище пасивізації, при якому ядерну позицію фрази займає дієслово, що встановлює певні відносини із двома GN. РОЗДІЛ 3 ТЕКСТООСВІТНІ, КОМУНІКАТИВНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУКЦІЙ З ПАСИВОМ