Пам’ятники, що ожили, застигли люди.
Вам подобаються жебраки на вулицях? А професійні? А гарно одягнені, при макіяжі? Про що я? Хочу поговорити про вуличні міми або так звані живі статуї.
Майже у всіх великих туристичних містах можна зустріти подібні дива.
Ось неподалік стоїть якийсь пам'ятник. Начебто герою якогось фільму чи персонаж якоїсь казки.
Підходиш ближче. Ба! Та це ж не споруда, а жива людина, тільки загримована настільки, що за макіяжем та реквізитом шкіри не видно.
Що вони там роблять? Заробляють, звичайно. Перехожі дивляться на такі цікавості, їм хочеться сфотографуватися на згадку. А на подяку можна пожертвувати акторові на розвиток культури...
Найбільше зосередження живих скульптур можна знайти у Барселоні. Там ці актори вигідні всім-усім-усім:
- Рестораторам, бо туристи приходять подивитися на мімів і охоче заходять посидіти в кафе. Деякі власники ресторанів навіть «приманюють» до себе акторів, щоб ті стояли лише поблизу їхнього закладу.
- Міській владі. Виявляється, у Барселоні не можна просто так вийти на вулицю та почати «рубати бабло». Треба узгодити з держчиновниками свої костюми, отримати спеціальний дозвіл та навіть сплатити податок.
- Кишеньковим злодюжкам. Поки у туристів роззявиться рот, і відвернено увагу, їх сумки та кишені простіше чистити.
В інших містах – Львові, Кракові, Відні простіше. Там підробляють «скульптурами» актори-початківці, студенти та інші дилетанти. Втім, виходить у них непогано.