Павлюк Кошовий отаман запорізького козацтва, Сава Ганжа Полковник, командир козачого корпусу
Павлюк Кошовий отаман запорізького козацтва
У цій грамоті. Стефан. Баторій визнає, що козаки мають право контролювати усі землі від річки. Дона до. Південний. Буга та його притоки. Синюхи; Дніпровський в. Бузькі лимани, а на півночі їх володіння ю ють досягати річки. Орелі є, по суті, було позначено територію козацької республіки, яка надалі має жити за законами козацького лицарського ордену. Щоправда, королю хотілося у своїй, щоб козаки ще ревно дотримувалися законів польського королівства і вірно служили самому королю. Однак воля козацького коша рідко збігалася з волею польських королів – у чомусь. Стефан. Баторій досить швидко переконався.
Завдяки згаданій грамоті кошовий отаман. Павлюк увійшов в історію України як один із небагатьох отаманів – не гетьманів, врахуйте – з якими складалися королі. І можна не сумніватися, що клопоту до кошового у зв'язку з реформою козацького війська судилося чимало. Адже, згідно з грамотою, утворювалися реєстрове козацьке військо чисельністю шість тисяч шабель. З цих воїнів формувалося 6 полків. Корс уньський,. Чигиринський,. Черкаський. Білоцерківський,. Каневський,. Переяславський. За ними закріплювалася земля та цілі поселення.
Однак поділ козаків на реєстрових (їх у народі звали лейстровими), тобто тих, які служать королю і отримують за це плату, і реєстрових, які залишалися б поза формуваннями, викликало незадоволення значної частини козацтва нереєстрові пішли в низов'я. Дніпра і утворили там своє військо, назвавши "князям. Кошем славних низових козаків".
Сава Ганжа Полковник, командир козачого корпусу
Ми вже неодноразово зустрічали постаті українських полководців, про які наші історики, та й то далеко не всі, згадуютьдвома-трьома рядками, наче неохоче. І стає прикро, адже розумієш: йдеться про щастить повитих воєначальників, які могли б стати окрасою літопису військової слави будь-якого народу світу.
Належить до такої когорти і полковник. Сава. Ганжа, який здобув досвід у походах запорізьких козаків на. Крим та. Туреччину, а по-справжньому прославив себе під час тривалої. Молдавська кампанія гетьмана. Верба ана. Свірговського (1575 р).
Отож, одним із флангів у цій битві командував полковник. Сава. Ганжа. Тут його талант спалахнув так яскраво, що гетьман вирішив доручити окрему велику операцію. Він поділив своє військо на два корп. Пуси. Один із них очолив сам, другий віддав під команду полковника. Завдання стояло не з легких:. Ганжа мав перетнути всю територію. Молдови, увійти в. Валахії і, долаючи опір інших військ - волоських, татарських, турецьких - які трапляться йому на шляху, отримати столицю. Валахія. Бухаресрест.
Прослідкуйте картою шлях від молдавського міста. Сорок ст. Бухарест. А тепер уявіть собі, що цей шлях треба подолати ворожою територією з боями, не маючи ні підкріплень, ні тилового забезпечення, силам ми порівняно невеликого козачого корпусу. Декількома битвами полковник. Ганжа зумів прокласти собі шлях до Валахії, увійшов до цієї захопленої турками країни і, незважаючи на запеклий опір турецьких і з війзних ним волоських військ, штурмом взяв. Бухарест.
Погортайте всі наші сучасні вітчизняні підручники з історії. Знайдете ви там хоч невелику пам'ять про блискучий рейд, цю вражаючу перемогу. Про те, що. Суворов взяв штурмом. Ізмаїл, а потім його відновили віддали туркам, ми знаємо все. Чому ж не знаємо про європейську славу полководця, який отримав. Бухарест? у, не існувало тоді укозаків подібних до військових чиновів!
Він зумів розбити всі війська, наважувалися протистояти йому. Отримав. Бухарест. Кілька днів пробув там, закликаючи баранів надалі самим подбати про свою долю: повстати проти турецьких поневолювачів і витіснити їх геть зі своєї землі. Проте зрозуміло, що тривалий час утримувати до того ж силами невеликого козачого корпусу - далеку від України столицю іншої держави полковник. Сава. Ганжа не міг. Тож він залишив. Бухарест, передавши його. Валаське ополчення, і непереможеним повернувся в. Молдову на з'єднання з військом гетьмана. Хіба це не шлях маршала? звань воно відоме було в. Франції ще з XIII століття.
Сам гетьман. І. Свірговський у цей час заволодів. Ясами, а потім спустився на береги. Прут і. Дунаю до. Кілії. Тут, у битві проти набагато більш численних військ, він зазнав поразки - так само, як зазнав її і з союзником козаків, молдавський господар. Іон. Вод а-лютий, - і загинув. Однак залишкам його корпусу вдалося вирватися з оточення і повернутися. Молдову вони випадково зустрілися з корпусом. Сави. Ганжі. Сталося це, як стверджують дослідники, після тривалих блукань "гетьманців" Але коли все ж таки трапилося, полковниовник
Ганжа швидко зумів навести лад цьому війську, ввів його до свого корпусу і гідно, як і належить переможцю, привів на. Січ