Період відпустки
Відповідно до статті 10 Закону про відпустки право працівника на щорічні основний та додатковий відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Якщо ж працівнику надається відпустка до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи, тривалість тоді визначається пропорційно до відпрацьованого часу. Винятком лише становить ч.7 ст. 10 Закону про відпустки. Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: жінкам – перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитини-інваліда; інвалідам; особам до вісімнадцяти років; чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами; особам, звільненим після проходження термінової військової чи альтернативної служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не рахуючи часу переїзду до місця проживання; сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи; працівникам, які успішно навчаються у навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою; працівникам, які не використовували за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку та не отримали за неї грошової компенсації; працівникам, які мають путівку (курсування) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування; батькам – вихователям дитячих будинківсімейного типу; в інших випадках, передбачених законодавством, колективним чи трудовим договором.
Працівникам, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їх бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менше 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.
Як визначити тривалість відпустки, якщо працівник пропрацював менше 6 місяців і не підпадає під перелічені вище винятки?
Спочатку потрібно визначити період, який дає право на відпустку. Період визначається у календарних днях без урахування неробочих та святкових днів, визначених у статті 73 КЗпП. Так обчислюється оскільки відпустка дається у календарних днях і врахування таких святкових днів.
Потім визначаємо скільки днів відпустки працівнику посідає 1 календарний день. Наприклад, щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні. На один календарний день відпустки буде 24: 355 (у високосному році – 356). Цифра 355 (356) – це календарний рік без урахування неробочих та святковий 10 днів, які передбачені статтею 73 КЗпП, оскільки вони не враховуються при наданні відпустки.
Остаточним кроком буде визначення тривалості відпустки, яка покладена працівнику за відповідний відпрацьований період часу. Він визначається множення відпустки за 1 календарний день на період часу, що дає право на відпустку.
Приклад розрахунку тривалості відпустки.
Визначаємо період часу, що дає право на відпустку:
Всього: 116 календарних днів.
Визначаємо тривалість відпустки за відпрацьований період:
24 к.дн. (Повна відпустка) : 355 (календарний рік без урахування святкових днів) * 116 к.дн. = 8 к. дн.