Поїзди у Франції, Французька мова, все про все
Подорож TGV (train à grande vitesse — високошвидкісний поїзд).
У Франції діє мережа швидкісних електропоїздів - tgv, які розвивають швидкість 300 км/год. Внутрішньорегіональні поїзди та потяги, що обслуговують прилеглі населені пункти, ходять під маркою «Ter» (тер). Всю необхідну інформацію щодо розкладу, наявності та бронювання квитків можна дізнатися на сайті Французьких залізниць – www.voyage-sncf.com. Я бронювала квитки (Париж-Ліон, Ліон-Гренобль та Гренобль-Париж) заздалегідь з Укаїни.
Для цього необхідно мати банківську картку Visa або Master Card. Квитки на поїзд бувають звичайні та електронні. Електронний квиток надсилається вам на електронну поштову скриньку у форматі PDF і роздруковується самостійно на принтері. Вимоги: друк гарної якості та звичайний білий аркуш паперу А4. Такий білет не треба компостувати на вокзалі. Але він доступний не на всі маршрути.
Звичайний квиток можна отримати трьома способами: поштою, автоматом на вокзалі або в касі з продажу квитків на вокзалі або в пункті представництва залізничного. Скільки йде квиток до України поштою я не знаю, тому цей спосіб одразу відпав. Щоб взяти квиток в автоматі, необхідно мати банківську картку з електронним чіпом (моя без). Залишився третій варіант.
Після вибору бажаного маршруту та дати, внесення особистої інформації (ПІБ, номер картки) на поштову скриньку надходить підтвердження із зазначенням шифру, який необхідно пред'явити, коли забираєш квиток. Крім секретного коду треба пред'явити і ту банківську картку, за якою було здійснено платіж. Платіж знімається з картки один раз – у момент бронювання квитка через Інтернет. Зазвичай замовлення має опцію анулювання з поверненням коштів на банківську картку (крім електроннихквитків, які не змінюються, та їх ціна не повертається. Зате вони дешевші за звичайні).
Тож ви на вокзалі. У руках звичайний білет. Пам'ятайте, що до посадки на поїзд треба прокомпостувати. Компостери висять біля кожного шляху - повз не пройдете. Вставляєте квиток у щілину, чути клацання – можна виймати. На квитку проставлено час та пункт призначення. Під час поїздки проходять контролери, які перевіряють ваші квитки (хоча в поїзді Ліон-Гренобль перевірки не було взагалі).
Мій перший тжв двоповерховий. Я на другому поверсі вагона другого класу. Комфортабельна зала з двома рядами парних крісел. Можна висунути собі столик. На початку та наприкінці вагона відсіки для багажу. Є також полиці над кріслами для ручної поклажі. Працює кондиціонер.
Не встигнувши сісти в крісла, французи кидаються жувати принесену їжу - батони-сендвічі, шоколадки, чіпси. А я думала, що дістати курочку, огірки та пару яєць – чисто українська забава!
Ще одне потрясіння - тжв затримався з відправленням!
Вагон першого класу відрізняється від другого більшим простором усередині та меншою кількістю пасажирів. Тут один поверх, в салоні крісла ширша і відстань між ними більша:
На вокзалі в Ліоні я пережила невеликий стрес, коли побачила, що частина поїздів анульована через місцевий регіональний страйк залізничників.
Французи страйкувати люблять, у цьому не було нічого несподіваного, але для пасажирів, тим більше іноземних, ця національна забава – неприємний поворот запланованого ходу речей. На щастя, мій поїзд йшов за розкладом.