Потужний велосипед-снігомобіль
Надихнувшись шоу “Американський Чоппер” на каналі Discovery та бачачи, як мої сусіди роз'їжджають на своїх снігомобілях, я вирішив створити божевільну комбінацію такого мотоцикла та снігохода з педальним приводом. Я спроектував та зробив цей байк за три тижні, використовуючи деталі трьох зламаних велосипедів, сталеві труби та кутовий профіль, а також гусеничний хід від старого снігомобіля Polaris 1990 року.
Це веселий спосіб утилізувати запчастини від старих мотоциклів, створивши з них нову машину. 2-метровий красень, що вийшов - це щось! З'єднати деталі велосипеда, мотоцикла та снігохода в одній машині – то ще пригода!
Основні інструменти, задіяні в проекті – зварювальний автомат MIG та звичайна ножівка, а також стандартний набір гайкових ключів та викруток. Це чудовий майстер-клас для любителів саморобних байків або снігоходів, у яких завалялася пара непотрібних “стареньких”, БУ-шні матеріали та трохи вільного часу.
Крок 1: Продумуємо начинки
Після того, як потрібні інструменти, запчастини та якомога більше велосипедів зібрані в одному місці, почніть продумувати свій спосіб компонування гусеничного ходу та велосипедної рами. Дитячі гірські великі з ободом в 20 дюймів чудово вписуються в снігохідний трак, і рельєфні покришки щільно сидять у проміжку, де має бути ланцюгове зубчасте колесо. Я виявив, що обмежений простір усередині гусеничного ходу краще підходить для 3-колісної конфігурації, ніж 4-колісної.
Почніть із розбирання двох велосипедів для складання внутрішньої частини майбутнього снігоходу. Розберіть великі до рами із педалями. підріжте рами так, щоб вони добре сиділи всередині гусеничного ходу та не заважали обертанню. Рами будутьрозташовуватись паралельно один одному всередині гусеничного ходу.
Потрібно з'єднати дві рами разом, зваривши нижнє та верхнє пір'я додаткової рами до внутрішньої сторони двоколісної рами. Третє колесо також має щільно вписатись у проміжку гусеничного полотна. При зварюванні рам потрібно зчистити фарбу з поверхні металу. *Переконайтеся, що зібрана конструкція рам і коліс щільно прилягає до полотна гусеничного ходу, щоб при накачуванні коліс покришки добре зчепилися з полотном без додаткових пристроїв.
Крок 2: Робимо привід
Спочатку я хотів, щоб педалі були попереду гусеничного ходу. Але для зручності та простоти конструкції вирішив використати традиційну педальну конструкцію, розташувавши її всередині гусеничного ходу. Звичайно, педалі доведеться крутити по обидва боки від широкого гусеничного ходу, що може створювати незручності. Але насправді виходить краще, ніж здається: у вертикальному положенні педалі виходять за верхній край гусениці, тому крутити педалі цілком зручно. Так як у нас дві рами, то обидві пари педалей повинні бути виставлені ідеально рівно по відношенню один до одного, так як при крученні педалей обертатиметься одна вісь. Також відстань від системи до осі провідних коліс має бути однаковою, щоб обидва колеса разом обертали гусеницю.
Мої дві рами не стикувалися ідеально між собою, так що мені потрібно було врізати нові дропаути в одну з рам, щоб правильно з'єднати їх між собою. Якщо ви, як і я, використовуєте дві різні рами, то доведеться повозитися зі з'єднанням. Найзручніше це робити дропаутами.
Коли все підігнано, потрібно зняти дві внутрішні педалі та зрізати важелі, залишивши по невеликому фрагменту для зварювання. З'єднати двазрізаного внутрішнього важеля можна, приваривши шматок металевого куточка. Це з'єднання синхронізує дві рами під час кручення педалей. З'єднання має бути надійним, тому міцно приваріть куточок до обох важелів. Коефіцієнт передачі в обох рамах повинен бути однаковим, щоб обидва ведучі колеса оберталися синхронно.
Зараз у нас вийшло щось на зразок танкового моноцикла : )
Крок 3: Робимо раму
Тепер потрібно сконструювати останню, зовнішню раму, щоб приєднати сидіння та кермо. Я просто приварив сегменти із сталевого кутового профілю до рам у місцях кріплення труб. З них виходитимуть сталеві труби до осі кріплення сидіння. Потім потрібно прикріпити відрізки труб спереду та ззаду, як показано на фото. Поперечні труби потрібні для кріплення сидіння та рульових поручнів. Вони з'єднуються довгою поперечною трубою. Така конструкція дозволяє свердлити отвори у профілі та трубах, знаходити оптимальне положення для частин рами. Можна скріплювати болтами, регулювати положення труб. Коли все налагоджено, досить просто приварити болти, щоб рама стала цільною.
Я залишив кілька кріплень незавареними, так що верхню раму можна було розкрутити і прибрати як окремий модульний блок, якщо доведеться знімати гусеничний хід для ремонту.
Кріплення вертикальних трубок до рам велосипедів повинні бути достатньо міцними, щоб не зламатися під вагою їздця. Вони також не повинні торкатися ланцюга або іншими компонентами, що рухаються всередині гусеничного ходу. Найзручніше закріпити підсідельну трубу рами на перетині горизонтальної балки та довгої поперечної труби.
Крок 4: Рульовий механізм
Напевно найскладнішиймомент у конструюванні байка-снігохода - знайти метод зручного кермового управління, оскільки рулити доведеться великою масою, пересуваючи гусеничний хід великої площі.
Рух байка ускладнюється наявністю важкого траку із сильним тертям об землю, а також поєднанням траку зі звичайним переднім колесом. І якщо обтяжити і посилити тим самим тертя колеса об землю, це зробить байк ще важче керованим. Байк дуже важкий, так що не чекайте від нього покатушок із вітерцем. Я вирішив використовувати передні рами з розібраних велетів, щоб зробити кермовий привід якомога легковажнішим.
Я скомпонував дві головні трубки так, щоб кермо могло обертатися традиційним способом для зміни напрямку руху, а також на горизонтальній осі, щоб можна було вільно піднімати та опускати переднє колесо. Таке керування дозволяє перенаправляти вагу з гусеничного ходу на переднє колесо для кращого контролю байка. Я продовжив раму, додавши кріплення для керма із двох сталевих куточків (див. фото). Це відсунуло переднє колесо від гусеничного ходу, і байк став понад 2 м завдовжки.
Додавання довгих кутових профілів, керма в стилі Ghost Rider дозволяє краще керувати байком, сидячи ззаду на сидінні, і дає достатньо важеля, щоб піднімати байк (переднє колесо), сидячи на ньому. Такий нетрадиційний спосіб перенесення маси при керуванні вимагає звикання, особливо на поворотах, але можна пристосуватися.
Крок 5: Останні штрихи
В кінці корисно пройтися по всій конструкції і посилити слабкі місця, щоб зварні з'єднання не зламалися. У передній рамі така небезпека найбільш ймовірна через додаткове навантаження від керма та підняття байка. Я також не провів трос гальма до кермаі гальмував просто ногами. Я думаю, додати ножний гальмо буде дуже доречним.
Ну і в кінці - який же велосипед без діодного підсвічування? Підсвічування додає такому танцю краси і робить його придатним для їзди в будь-який час дня і ночі, за будь-якої погоди!