Про поняття «влада батьків»
Корнетова Олена Володимирівна
Комісія вичерпно розклала по поличках аргументина користь батьківської влади (!), прояснивши, зокрема, що влада зовсім не пов'язана з насильством, що вона є проявом прав та обов'язків, управління та відповідальності, і саме таким чином розуміється у всіх законодавчих актах. Ми маємо державну владу, судову владу тощо, і ми не відмовляємося від них як від джерела насильства. Більше того, вони вказують на явну абсурдність бажання підігнати нашу термінологію під англійську, укладаючи, що немає жодної необхідності позбавляти батьків влади лише на тій підставі, що англійською це слово має інший відтінок і в їхній культурі розуміється інакше. Так і сказано: «Було б невірно сліпо дотримуватися термінології іноземної мови».
І ще одна цитата, яка вказує на те, наскільки здоровим було розуміння захисту дітей 10 років тому. Саме це й не влаштовувало відповідні міжнародні організації, які просували ювенальні ідеї — наш спосіб мислення, наше людське сприйняття проблеми, робота наших людей на місцях. Ми не перевертали все з ніг на голову, а мали розсудливість, що, звичайно ж, було неприпустимо.
Отже, цитую блюзнірські (з погляду ювеналів) слова Комісії: «Керівництво дітьми в дусі моральності, яке іноді пов'язане з необхідністю послуху, не є чимось поганим. Це навіть є прямим завданням батьків заради кращого майбутнього дітей. Його не можна розглядати як порушення чи зачіплення прав дітей». Неймовірно! Про це сказали вчені, які ще потрібні підтвердження?
Напрошується питання: «То під чию ж диктовку пишуть закони наші депутати?»