Про розмноження рослин за допомогою вирощування тканинної культури, або меристеми

У материнської рослини береться шматочок відповідної рослинної тканини, що має здатність до інтенсивного поділу клітин. У більшості випадків йдеться про здатні до зростання тканини точок зростання пагонів і коренів. Ці меристеми дезінфікують, очищаючи від грибків та бактерій, а потім переносять у стерильне живильне середовище. Найважливішими компонентами живильного розчину є вода, мінеральні речовини, органічні субстанції, а також певні вітаміни та рослинні гормони. Застосовуючи агар-агар (речовина, що видобувається з червоних водоростей), живильному середовищу надається желеподібний стан, тому меристеми не занурюються на дно. Тепер частинки тканини розвиваються завдяки поділу клітин, і утворюється скупчення не визначених як калюс клітин (наплив). Ці тканини можна вирощувати далі, знову перенісши їх у нове живильне середовище. Якщо в поживному середовищі міститься рослинний гормон, що сприяє утворенню паростків, то з цих розмножених вегетативним шляхом окремих клітин починають розвиватися дуже маленькі рослини, які після досягнення відповідного розміру переносять у нове живильне середовище для стимуляції формування коренів. Частково використовують живильне середовище, що містить різноманітні гормони, за допомогою яких одразу формуються пагони та коренева система. Як тільки рослини стають досить великими, їх поділяють, використовуючи знову, або виймають з мензурок або пробірок, і стерильне середовище переводять в оранжереї, де продовжують їх культивацію до товарного розміру. Великою проблемою вирощування тканин залишається інфекція такими мікроорганізмами, як бактерії та грибки, які швидко руйнують культури.

У вирощуванні тканин не виробляють рідкісні або дорогі види, а також звичайнірослини, які легко розмножувати простим живцюванням. Крім згаданих причин загального характеру виробниками додатково називається компактніший і кущистіший габітус меристемних рослин у порівнянні зі звичайними методами вирощування, чому меристемні рослини користуються кращим попитом.

Хоча в Європі існує багато садівничих підприємств, у яких розмноження рослин шляхом тканинної культури не практикується, проте ця форма вегетативного розмноження має майбутнє. Одночасно є надія, що рідко зустрічаються у акваріумістів, але дуже красиві рослини, наприклад, гібриди Aponogeton crispus x rigidifolius, зможуть стати доступними для широкого кола любителів. Вже сьогодні попит на акваріумні рослини багато в чому задовольняється за допомогою вирощування тканин.