Простий складний «шпрахтест»

Іспит на знання німецької мови – Sprachtest, – яку сьогодні мають складати всі бажаючі переїхати на постійне проживання до Німеччини, існує двох видів. Це мовний тест із метою перевірки виконання законних передумов згідно з п. 2 абз. §6 BVFG (Федеральний закон про вигнаних) – простий тест та мовний тест з метою прискорення процедури прийому відповідно до фрази 2 абз. 4 §27 BVFG у поєднанні з абз. 3 §27 BVFG – кваліфікований мовний тест.

ПРОСТИЙ МОВНИЙ ТЕСТ

Прості мовні тести проводяться в рамках загальної процедури прийому та служать встановленню німецької національності. Федеральне адміністративне відомство в ході розгляду заяв вирішує питання, кого запросити на складання мовного тесту, враховуючи зазначені в заявах про прийом дані та наявні документи. Як правило, лист із запрошенням на тест надсилається уповноваженій особі до ФРН, яка передає його заявнику за місцем проживання. Заявникам, які не вказали уповноваженої особи, лист надсилається через закордонне представництво Німеччини за їх місцем проживання.

Мовний тест повинні складати лише претенденти, які отримали запрошення Федерального адміністративного відомства. Заявники, які звертаються до закордонних представництв Німеччини або виїжджають поКонсульські питання без запрошення, можуть бути піддані тесту тільки у виняткових випадках.

Для успішного складання простого мовного тесту заявнику необхідно мати пасивні достатні та активні знання німецької мови. Це означає, що він повинен зрозуміти питання, що задаються йому в ході нескладної бесіди, і відповісти на них німецькою мовою хоча б простими словами, можливо – і на діалекті. Розгляд заяви про прийом може бути продовжений лише у разі успішного складання мовного тесту. На цей факт Федеральне адміністративне відомство вказує ще запрошення на іспит. За потреби заявник повинен сам потурбуватися про відновлення зупиненої процедури.

Правовою базою проведення тесту є відомчі інструкції та рішення Федерального адміністративного суду (Bundesverwaltungsgericht), ухвалені останніми роками. За даними, що надійшли з Федерального адміністративного відомства (Bundesverwaltungsamt), іспит на знання німецької мови приймають чиновники високого рангу, компетентні у питаннях загальної теорії та права, знайомі з історією «українських» німців та особливостями їх діалектів. Екзаменатори перебувають під контролем ФАВ. Більше того, чиновник із ФАВ має право приїхати в країну діяльності екзаменатора для перевірки проведення тесту, матеріалу, запропонованого випробуваному та ін.

Хід іспиту стандартний: чиновник цікавиться, якою мовою екзаменований розмовляв у дитинстві, де він навчав німецьку, якою мовою говорили і говорять у його будинку. До цього треба бути готовим ще під час заповнення анкети-заяви, щоб дані в ній не розходилися з відповідями на запитання чиновника, що екзаменує. У формулярі заявник вказує ступінь володіння німецькою мовою (за власною оцінкою) та повідомляє, яким шляхом ці знання булиотримані. Для отримання статусу пізнього переселенця необхідно, щоб претендент набув знання німецької ще в дитинстві, у родинному колі. Якщо ж він вивчив його в школі або вже будучи дорослою людиною на курсах, це не може бути підставою для визнання його німцем. Це стосується й питання мови спілкування в сімейному колі. Згідно з рядом рішень Федерального адміністративного суду, до осіб німецької національності належать ті, хто не тільки володіє розмовною німецькою, але й воліє користуватися нею в побуті. Якщо заявник скаже, що він володіє німецькою мовою, але вважає за краще говорити, наприклад, українською, він може отримати відмову.

Спочатку чиновник веде невимушену розмову про погоду, про сім'ю екзаменуючого тощо. Довірена особа не має права участі в іспиті, а також не може надавати інші види допомоги екзаменованому. Якщо останній перебуває у стані сильної нервової напруги, яка заважає йому відповідати на запитання, тест може бути перенесений. Іспит також переносять, якщо заявник захворів.

Після вступної частини слідує основна. Темою розмови може бути професія екзаменованого, його біографія, докладніша розповідь про сім'ю та ін. відповідав. Потім у формуляр вносяться результати тесту та підсумковий висновок екзаменатора. Оцінка дається за трьома критеріями: розуміння німецької мови, володіння усною мовою та діалект.

Якщо заявник володіє мовою досить добре (нехай навіть він вивчив її у зрілому віці, але не повідомив про це чиновнику), проблем зазвичай не виникає. Володіння якимось німецьким діалектом говорить на користь випробуваного – це вагомий аргументтого, що він набув знань у сім'ї і воліє спілкуватися вдома німецькою. Доцільно також відвідувати курси німецької мови до проведення мовного тесту, оскільки вони допоможуть заявнику певною мірою засвоїти сучасну розмовну німецьку, особливо, якщо в її сім'ї говорять на діалекті. Чим найкращі знання німецької мови покаже претендент на статус пізнього переселенця, тим швидше може бути прийняте рішення про його прийом до ФРН.

Заявникам, які володіють розмовною німецькою мовою недостатньо, слід на конкретних прикладах довести своє німецьке походження – вони мають знати традиції, звичаї, кухню, фольклор області походження предків, що, як правило, передається у спадок у сім'ях, які зберегли німецьку культуру. У таких випадках доцільно розпитати своїх старших родичів або членів інших німецьких сімей, що мешкають неподалік. Хорошим джерелом цих знань є участь у фольклорних ансамблях, членство у громадських організаціях тощо.

При здачі тесту та подальшій перевірці протоколу зверніть увагу на такі моменти. Якщо заявник вважає, що він говорить на діалекті, потрібно наполягти, щоб це було зазначено у протоколі; розбіжності в думках екзаменованого та екзаменатора та всі зауваження останнього мають бути також внесені до протоколу. Збираючись на тестування, ви маєте право (згідно із Законом про процедуру прийняття адміністративних рішень) взяти з собою довірену особу, яка добре розмовляє німецькою. Ця людина виступить у ролі свідка і звернути увагу чиновника на важливі подробиці, які ви через «екзаменаційну лихоманку» можете згаяти. Свідок допоможе заявникові, у разі потреби, аргументовано скласти протест – це відіграє суттєву роль, якщо чиновникзробить негативний висновок.

Екзаменаційна оцінка не може бути опротестована, однак відмову ФАВ визнати заявника пізнім переселенцем можна оскаржити, при цьому необхідно дотримуватись термінів подачі протесту (Widerspruch). Якщо опротестування відмови у визнанні пізнім переселенцем не увінчалося успіхом, залишається єдиний шлях – подати скаргу до адміністративного суду біля ФРН і спробувати довести, що описаний у протоколі хід складання іспиту значно розходиться з дійсним. Але слід пам'ятати, що ФАВ оцінює ступінь володіння заявниками німецькою мовою менш суворо, ніж Федеральний адміністративний суд. КВАЛІФІКОВАНИЙ МОВНИЙ ТЕСТ

Якщо члени сім'ї заявника не є за національністю німцями, але дуже добре володіють німецькою мовою, вони мають право брати участь у кваліфікованому мовному тесті. У цьому випадку заяви можуть розглядатись у прискореному порядку. При цьому слід враховувати таке:

* у кваліфікованих мовних тестах заявники беруть участь лише за власним бажанням;

* Заява про прийом може розглядатися в прискореному порядку тільки в тому випадку, якщо всі члени сім'ї добре знають німецьку мову;

* у кваліфікованому мовному тесті зобов'язані брати участь усі члени сім'ї, зокрема і ненімецької національності, бажаючі виїхати.

Сім'ям, які відповідають цим вимогам, рекомендується письмово звернутися до Федерального адміністративного відомства – це прискорить оформлення запрошення на мовний тест.

Діти віком до 10 років не зобов'язані складати іспит, звільняються від нього та особи, які можуть довести, що вони не в змозі приїхати на складання тесту у зв'язку з тяжким захворюванням та віддаленістю місця проживання від місця проведення іспиту. В цьому випадкуможуть знадобитися свідчення свідків. Члени сім'ї заявника не повинні здаватися на складання іспиту, якщо вони не бажають, щоб їх самих визнали пізніми переселенцями. Особи, визнані пізніми переселенцями, також зобов'язані складати іспити знання німецької мови, проте за бажання вони можуть це зробити. Ті, хто пройшов мовний тест, добровільно мають гарантію того, що їх не видворять з Німеччини по приїзду, як це трапляється з іспитами, які не склали вже в Німеччині.

Слід пам'ятати, що мовний тест не є перепусткою до Німеччини, а є лише складовою його частиною. Рішення про дозвіл на в'їзд того чи іншого заявника приймає чиновник Федерального адміністративного управління після отримання ним усіх необхідних документів, включаючи і протокол проведення мовного тесту.