Просто чарівна

Нагородити фанфік "Просто чарівна"

  • Завантажити в txt
  • Завантажити в ePub
  • Завантажити у pdf
  • Завантажити у fb2

Коли Герміона знайшла відокремлене місце, вона аппарувала додому. Тієї ж хвилини, коли вона повернулася, вона створила заклинання, яке зібрало всі речі Рона, і поклала їх у шухляду, залишивши цю шухляду за дверима своєї квартири, так, щоб коли Рон збереться забрати їх, якщо взагалі збереться, він зможе зробити це. без необхідності заходити до квартири, і Герміона не побачить його. Потім дівчина змінила замок на дверях, ніби визнаючи остаточність того, що сталося. Коли все було сказано і зроблено, Ґрифіндорка відчула, ніби вона втратила всі свої сили. Наринули сльози. Герміона проспала всю ніч у кімнаті для гостей. Її кімната нагадувала їй про Рона, а тим більше її ліжко.

Вчора ввечері був помічений Рон Візлі, який цілує відому світську левицю Седі Рейн! А тепер головне питання: де Герміона Грейнджер і Драко Мелфой?

Герміона завмерла, коли подивилася на фотографію свого колишнього нареченого, яка була зроблена менш ніж двадцять чотири години тому, з досить симпатичною... Ні! Шикарною чорнявою дівчиною, яку він цілував. Чашка кави, яку Грейнджер тримала в руках, вислизнула і впала на підлогу. Але Герміона не звернула на неї жодної уваги. Вона дивилася на жінку на фотографії. У неї було чудове пряме, кольору чорного дерева волосся, про яке мріяла б кожна жінка. Прямі білі зуби, пухкі рожеві губи та яскраві блакитні очі. Вона була гарна, і Герміона навіть посміла сказати, що це втілення ідеальної жінки.

Драко Мелфой з недовірою дивився на газету. Він перечитав статтю лише для того, щоб переконатися,що це не галюцинація. Його подруга повеселилася з Візелом. Минулої ночі, чорт забирай, його дівчина щойно зрадила йому з чортовим Роном Візлі! На секунду, зарученим Візлі. «Хоча вже ситуація, швидше за все, змінилася,» — похмуро зауважив Драко. Він міг уявити прокляття, заготовлені Герміоною на її, мабуть вже колишнього жениха. Хотів би він на це подивитись. Швидше за все, Грейнджер вже перейшла від канарок до чогось небезпечнішого, на кшталт гіпогрифів. І все ж, з усіх хлопців у світі Седі обрала Візлі, щоб змінити йому. Тепер Драко почав сумніватися у психічному здоров'ї своєї колишньої дівчини та у її смаку. Рон Візлі, чорт забирай! Як можна було вибрати Візлі? Ну, і що з того, що він став приділяти їй менше уваги, ніж зазвичай? Він був як ніколи близьким до підписання договору, який би забезпечив безбідне існування не тільки йому, але й багатьом майбутнім поколінням Малфоїв. Клята дівчина хотіла від нього занадто багато. Майже як Паркінсон, але Седі хоча б не давала йому безглуздих прізвиськ, і на неї куди як приємніше було подивитися, як у одязі, так і без неї. Він перевернув газету, щоб більше не бачити фотографію Візлі, який намагається проковтнути його подругу. Як вона сміє так принижувати його? Він був упевнений, що, намагаючись помститися йому, Седі спеціально привела Візлі в клуб, що нещодавно відкрився, для магів «Неро», який був просто наповнений папарацці. Прийти туди було все одно, що оголосити про це всій магічній Британії. Він все ще люто дивився на газету, коли вбіг Блейз. — О, значить, ти вже бачив?! - сказав Блейз, помітивши газету на столі у Драко. — Звичайно, я бачив це! Весь чортів Магічний світ бачив це! — Ну, принаймні, ти виглядаєш краще, ніж Герміона, — зауважив Блейз. Драко різко підняв голову. —Герміона? Ти маєш на увазі Грейнджер? — Ну, звичайно, бовдур. Ти знаєш ще якусь Герміону? — З якого часу ти називаєш Грейнджер… Герміоною? — спитав Драко, відчувши певну незручність від того, що він уже дуже давно не вимовляв це ім'я, принаймні, не відриваючись від прізвища. У цьому було щось нове і з якоїсь незрозумілої причини йому це подобалося. — З тих пір, як я почав працювати з нею в міністерстві, в якому я працюю вже… Дай підрахувати… Два роки, — сухо відповів Блейз. — Ах так, це сталося, коли ти відхилив мою пропозицію працювати на мене, — Драко насупився. - Нічого, ти від цього не помер, - сказав Блейз, займаючи місце навпроти друга. — Почекай, давай повернемося назад. Ти сказав, що Грейнджер виглядає гірше, ніж я? - Так. — Як? — Чому ти так цікавишся? — Блейз насторожено глянув на нього. — Я не цікавлюся, — Драко знизав плечима. — Цікавишся, Драко. У тебе зараз такий вигляд, наче ти щось задумав. — Нічого я не задумав. — задумав. — Ні, — сперечався Драко. - Так. — Добре, задумав. Тепер просто дай відповідь на моє запитання. Блейз глянув на нього з побоюванням, але відповів йому. Зрештою, вони досі були найкращими друзями.

Герміона не виносила співчуття, які дарували їй її колеги. Можна подумати, що її мати щойно померла, чи трапилося щось ще гірше, бо вони продовжували говорити, що шкодують за її втрату. Вона мало не пошкодувала, що сьогодні вийшла на роботу. Але, знову ж таки, якби вона цього не зробила, важко навіть уявити, скільки б пліток про неї сьогодні було розказано. Наприклад, що вона знаходиться в лікарні Святого Мунго після невдалої спроби самогубства, яку вона скоїла, почувши «Новини», як їх тепер усіназивали. Востаннє такий інтерес викликали лише Волдеморт та хлопчик-який-вижив. Герміона вмилася в раковині у жіночому туалеті. Це, звісно, ​​не допомогло. Її очі були ніби налиті кров'ю, червоні від сліз, обличчя втомленим і змарнілим. Не дивно, що Рон залишив її. Вона виглядала як живий мрець, в той час як Седі була працюючою моделлю, до того ж абсолютно приголомшливою. Тож чого тут дивуватися, що Рон покинув її, коли в нього з'явилася можливість зійтися з кимось на кшталт Седі. Седі протягом рекордних трьох місяців зустрічалася з Драко Малфоєм, який був відомий своєю красою та сексуальністю. Не те, щоб Герміона стежила за їхнім особистим життям, вона просто випадково прочитала це, коли Гаррі та Джіні попросили її посидіти з Тедді Люпином. Герміона повернулася до себе в кабінет, нарешті, почуваючи себе трохи краще. — Мерлін, та ти жахливо виглядаєш. Не дивно, що Візлі кинув тебе через Седі… Герміона в шоці схопилася і мало не скрикнула, але потім впізнала голос. Вона розмовляла з його власником багато років тому, але все ж таки впізнала його. Багато хто прагнув звучати так само аристократично, але в нього це виходило цілком природно. — Мелфой, що ти робиш у моєму офісі? — Що б ти вважала за краще, щоб я сказав, що мені шкода, що ти втратила свого нареченого… — О, заткнися, — Герміона насупилася. — Я думаю, це було найменше з двох лих. А тепер скажи мені, що ти тут робиш? — Я прийшов, щоб нафарбувати тебе, — сказав Драко з зухвалою усмішкою. — Вибач, що? — Ти чула мене, Грейнджере. Я збираюся тебе так перетворити, що кожен чоловік захоче тебе, а Візлі помре від жалю. Ти будеш просто чарівна.