Рак сечового міхура та сечовивідних шляхів, Онкологічна клініка Дократес
Рак сечового міхура - це пухлина сечового міхура, яка дуже поширена у промислових країнах. Найчастіше рак сечового міхура поверхневий і не виходить за межі слизової оболонки. Однак цей вид раку може поширитися на стінку сечового міхура і метастазувати, наприклад, в печінку, легені або кісткову тканину. Випадки раку, що проникає в м'язовий шар, становлять лише 20-25% зі всіх злоякісних пухлин сечового міхура. Ризик рецидиву хвороби високий, тому пацієнту слід регулярно проходити огляд протягом усього життя.
Фактори ризику
З віком ризик раку сечового міхура, втім, як і багатьох інших видів злоякісних пухлин, підвищується. У основну групу ризику потрапляють люди, організм яких піддається впливу хімікатів (ароматичних амінів), і навіть курці. На сучасних промислових підприємствах використовують ефективне захисне спорядження, що значно знижує ризик захворіти. Також ведеться ретельний контроль над тим, щоб граничні значення канцерогенів не перевищували допустиму норму. У Фінляндії витрати на лікування раку сечового міхура можуть оплачуватись страховкою, що покриває лікування професійних захворювань за умови, що буде підтверджена залежність хвороби від умов праці. Цей вид раку може бути також і спадковим.
Типовимисимптомами раку сечового міхура є поява крові в сечі та біль при сечовипусканні. Якщо пухлина перешкоджає проходженню сечі з нирок у сечовий міхур, це може призвести до дисфункції нирок, яка у свою чергу виражається болем у ділянці нирок. Якщо ж пухлина блокує уретру, процес сечовипускання може проходити дуже важко.
Діагностика
При підозрі на пухлину сечового міхура робляться основні обстеження: береться аналіз сечі для підтвердження наявності в ній крові, аналіз сечі на цитологію і проводиться внутрішнє обстеження сечового міхура (цистоскопія). Як правило, робитьсярентген сечовивідних шляхів (урографія) та УЗД. Найчастіше проводиться КТ-урографія (візуальне дослідження на комп'ютері) для визначення локального поширення пухлини.
Потім проводиться ультразвукове дослідження, яке дозволяє побачити великі новоутворення у сечовому міхурі та зміни у нирках. На початковому етапі проводять також обстеження нирок за допомогою контрастної речовини (урографія). Це допомагає підтвердити, що у верхніх сечовивідних шляхах відсутні пухлини та сечоводи нічим не блоковані. Крім цього, лікар проводить внутрішнє обстеження сечового міхура.
У разірезекції сечового міхура, як правило, пацієнту проводитьсяКТ всього тіла, якщо є підозра на те, що рак проник у м'язову тканину.
Рак сечового міхура лікується різними методами - або окремо, або комплексно. Через багатоликість раку сечового міхура і різниці в прогнозах захворювання для вибору оптимального лікування необхідно максимально точно визначити ступінь поширеності пухлини і правильно класифікувати вид тканини, визначений патологом (гістологія>).
Якщо пухлина поверхнева і не поширилася за межі слизової оболонки сечового міхура в м'язову тканину, проводитьсятрансуретральна резекція сечового міхура (ТУР). Під час операції, за допомогою, встановленого через уретру резектоскоп, проводиться резекція пухлини і припікання судин, що кровоточать (коагуляція ).
Якщорак проникає вм'язову тканину або існує ризик цього, в якості лікування може бути проведена радикальна операція (тотальна цистектомія ), тобто повне або часткове видалення сечового міхура і видалення передміхурової залози. У такому разі відведення сечі відбувається в резервуар, який створюється з ділянки кишечника і виконує функцію сечового міхура, або резервуар для сечі може виводитися назовні через спеціальний отвір, стому.
Залежно від типу пухлини, її розміру та наявності метастазів можлива такожпроменева терапія і внутрішньовенне лікування цитостатичними препаратами.Хіміопроменева терапія дає такі ж добрі результати, як і традиційна операція.
Приповерхневому раку сечового міхура з гарним прогнозом пухлина видаляється через уретру за допомогою резетоскопа. Для зниження ризику рецидиву під час процедури або одразу після неї проводиться разове промивання сечового міхурацитостатиками. Після медикаментозного лікування поверхневих видів раку, що мають великий ризик рецидиву, проводять багаторазове промивання сечового міхура цитостатиками.
Як правило, під час операції чоловікам видаляється також передміхурова залоза, проте уретру на сьогоднішній день зазвичай зберігають. Жінкам найчастіше видаляється уретра, матка та включаючи супутні органи. Якщо через поганий загальний стан або скрутну локалізацію пухлини операція неможлива, вдаються допроменевої терапії.
На момент діагностування хворобиметастази виявляються лише приблизно у 5% пацієнтів. У цих випадках замість видалення сечового міхура застосовуютьпроменеву абохіміотерапію. Якщо пухлинаметастазувала, топроменеву терапію використовують для полегшення симптомів, наприклад, болю, нетримання, викликаних великимрозміром пухлини та блокуванням сечовивідних шляхів. Для лікування метастазів застосовуютьхіміотерапію, за допомогою якої вони зменшуються, і симптоми хвороби стають не настільки вираженими.