Рентабельність комп’ютерних клубів
Рентабельність комп'ютерних клубів, за деякими оцінками, сягає 100%. Цей ринок продовжує динамічно розвиватись. Вийти на нього не так вже й складно навіть новачкові. Набагато важче – утриматися.
У провінції відкрити ігровий заклад значно легше, ніж у столиці. На периферії сьогодні «лютує» справжнісінький комп'ютерний голод. Так, якщо в Мінську на один клуб припадає близько 8 тис. потенційних клієнтів, то в Бобруйску та Барановичах цей показник перевищує 125 тис. буквально «зашкалює».
Основні вимоги до пристойного комп'ютерного клубу – кількість місць від 30 до 50, швидкісний вихід в Інтернет, бар, VIP-кімнати з кондиціонерами. Бажано ігрові зали відокремити від інтернет-зони.
На думку власників більшості столичних клубів, оптимальна кількість комп'ютерів для швидкої окупності закладу – 20 шт. На їх купівлю потрібно приблизно на $15 000, у середньому одне робоче місце коштуватиме $700. Ще $5000-6000 потрібно буде інвестувати в сервер, принтер, модем, джерела безперебійного живлення, локальну мережу, миші, клавіатуру, джойстики. Купувати віртуальні окуляри, шоломи та імітатори керма, що входять в моду, спочатку необов'язково.
Витрати оренду становитимуть трохи більше 6000 доларів на рік за середньої вартості 1кв. м у 8 доларів у спальному районі. Основне значення має вибір місця під клуб. Орендувати будинок найкраще у великому житловому масиві та поблизу з жвавими транспортними магістралями. А от із житловими будинками краще не зв'язуватися. Справа в тому, що зняти в житловому будинку нічого, окрім підвалу не вдасться, а в цьомуУ разі проблем з пожежними службами та Санепіднаглядом не оберешся. Другий мінус такого сусідства – це скарги сусідів на підвищену галасливість клубу.
Площа приміщення має бути не менше 60 кв. метрів (на вимогу Санепіднагляду на 1 ПК має припадати не менше 3 м2 площі). Приміщення має бути оснащене санвузлом та вентиляцією. Необхідно також встановити кондиціонер відповідної потужності із зволожувачем. Стіни треба обклеїти шпалерами, що миються. Обов'язковою умовою є наявність м'якого верхнього освітлення. Крім того, на столах мають горіти настільні лампи.
Для легалізації комп'ютерного клубу потрібно підготувати повний пакет документів і придбати касовий апарат. На все це зазвичай витрачається близько $150 і місяць часу.
Головна проблема – залагодження проблем із контролюючими органами. З ними легше піти на компроміс і домовитися ніж дотримуватися всіх вимог, що ними пред'являються. Вартість спілкування з ними залежить від стану орендованого приміщення та вашої чарівності.
Далі підприємцю-початківцю необхідно відвідати місцевий виконком, завізувати документи в Комітеті у справах молоді.
І ще один важливий момент – використання ліцензійного програмного забезпечення. Ігри та операційні системи слід купувати виключно ліцензійні «коробкові» (фірмові), а отже, дорогі.
Для роботи в клубі слід найняти 3-4 фахівців (системного адміністратора та менеджерів з обслуговування клієнтів), це можуть бути студенти профільних вишів. Рівень зарплати становитиме $70-100 на місяць.
Таким чином, для відкриття клубу вам знадобиться приблизно $30 тис. Вартість послуг складає 800-900 руб./год. вдень, вночі дешевше.
Друге завдання – забезпечити у клубі гідний сервіс. Одна з основних помилок багатьохзакладів – неуважне ставлення до клієнта. Для сфери послуг це не можна пробачити. Дітям сервіс та увага потрібні не менше, ніж дорослим. Щоб уникнути відтоку клієнтів та прив'язати їх до свого клубу, можна організувати для них різноманітні акції та заходи, наприклад, турніри на призи клубу. (В одному з мінських закладів, наприклад, висить дошка пошани з портретами найкращих гравців.) Словом, щоб утримати клієнтів, доведеться постійно щось винаходити.
РЕЗЮМЕ Власники більшості великих столичних клубів дивляться на майбутнє з оптимізмом. Головне для клубів сьогодні – забезпечити високий рівень сервісу та широкий спектр послуг для своєї демократичної аудиторії. Така стратегія працює на зміцнення позицій ігрових закладів у середньо- та довгостроковій перспективі.
За матеріалами статті Олександра Бенка для журналу "Дело"
*Стаття понад 8 років. Може містити застарілі дані