Роберт МакГі Один з небагатьох, хто вижив після скальпування
Один з небагатьох, хто вижив після скальпування. Це сталося 1864 року, коли Роберт МакГі був ще дитиною. Під час нападу індіанців сіу вождь племені на ім'я Маленька Черепаха зняв з нього скальп. Роберт вижив, але його голова залишилася понівеченою на все життя.
Фотографія МакГі, зроблена в 1890 році
Роберт народився в сім'ї іммігрантів, які в 1864 році вирушили на захід. Сім'я Роберта приєдналася до караван фургонів, що прямував до Левенворта, Канзас. У дорозі батьки МакГі померли, після чого про нього дбали інші учасники каравану, який благополучно прибув до пункту призначення.
Однак там Роберт не захотів залишатися, спробувавши вступити до американської армії. Куди його взяли, з молодого віку (йому було очевидно близько 14-15 років). Однак МакГі найнявся як погонич у караван, що перевозив армійські припаси у Форт Юніон, Нью-Мексико.
Макгі став єдиним вижив і залишив опис різанини. Сам Роберт був атакований Маленькою Черепахою, який кинув у нього спис. Потім індіанець вистрілив у нього з револьвера, двома стрілами прибив його руки до землі і зняв скальп. Всі інші члени каравану були побиті, скальповані та зарізані.
Кавалерія прибула на місце бійні за 2 години, після чого негайно доставила МакГі до форту Ларнед, де армійський хірург зробив йому операцію. Макгі вижив дивом, зумівши прожити після цього ще щонайменше 26 років.
Цей випадок ілюструє всю жорстокість індіанських воєн на Великих рівнинах, в рамках яких насильство над некомбатантами, тортури та знущання з полонених були лякаючою реальністю.
Особливою жорстокістю відрізнялися очевидно індіанці, для яких тортуриполонених і знущання з трупів мали ритуальне значення.
Тіло мисливця на бізонів Ральфа Моррісона вбитого і скальпованого шайенами влітку 1868 року, неподалік Форт Додж, Канзас.
Останки індіанців кроу вбитих і скальпованих сіу. Близько 1874 року.