Розчаровані українці повертаються з Європи на батьківщину
Майже 150 тисяч співвітчизників повернулися минулого року з-за кордону до України. Йдеться не лише про тих, хто мешкає в СНД, а й про тих, хто свого часу переїхав до Євросоюзу. З європейських країн минулого року назад переїхали близько 30 тисяч українців. Співвітчизники з Чехії, Франції та Німеччини розповіли «Вісті», які труднощі підштовхнули їх на повернення на батьківщину.
Наталія, працювала у Празі директором художньої галереї:
— Ситуація останнім часом стала справді нестерпною. Рівень русофобії доходив настільки, що в Празі їздив автотранспорт з антиукраїнськими вивісками, а на вулиці ви могли отримати зауваження через те, що говорили українською мовою. Саме необґрунтована ненависть до України послужила головним мотивом для того, щоб після більш ніж 19 років життя в Чехії я вирішила повернутися додому.
Ян, прожив у Парижі більше 20 років:
— Інформація у більшості ЗМІ спотворюється для того, щоб утримувати населення Європи в страху перед Україною. Коли ти ставишся до групи, яка перебуває під постійним тиском, ти більш затято прагнеш обороняти свою націю чи країну. У тебе починають посилюватись патріотичні настрої. Зрештою ти втомлюєшся виправдовувати її і наважуєшся повернутися туди, де насправді знаходиться твій дім. Тенденція повернення очевидна, бо лише я особисто знаю понад 20 осіб, які планують переїхати до України.
Ішхан, прожив у Мюнхені 12 років:
— У Німеччині я зрозумів, що в мене набагато менше перспектив працевлаштування, ніж в Україні. Живучи тривалий час закордоном, я також усвідомив, що навряд чи колись відчую себе німцем, — зазначив у розмові з «Известиями» Ішхан, який повернувся до України через 12 років життя у Мюнхені та Берліні.
Як повідомляють «Известия», переважно українців за кордоном не влаштовує антиукраїнська пропаганда. Також українці, які переїхали до Європи, втрачають кваліфікацію, оскільки часто змушені працювати не за своєю спеціальністю, займати низькооплачувані позиції. Вони не здатні конкурувати з місцевими громадянами через неповноцінне володіння місцевою мовою.