Розсіяний склероз як уповільнити прогресування
Розсіяний склероз (РС) – захворювання, що часто викликає інвалідизацію, яке з непропорційно високою частотою вражає дорослих осіб молодого віку та жінок. Загальновизнано, що зареєстровані нині кошти на лікування пацієнтів з РС лише частково ефективні, а чинники ризику захворювання недостатньо добре вивчені.
Результати кількох досліджень свідчать про зниження частоти випадків переходу КІС у клінічно визначувану форму РС у осіб, яким на ранньому етапі почали проводити лікування інтерфероном бета, проте зв'язок між раннім лікуванням та його впливом на швидкість прогресування інвалідності поки що точно не встановлений.
На відміну від РРРС, щодо якого є частково ефективні засоби лікування, для ППРС відсутні засоби з доведеним сприятливим ефектом. Грунтуючись на тому уявленні, що ППРС є захворюванням, розвиток якого частково опосередковується B-клітинами, було проведено подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване випробування ритуксимабу (препарату моноклонального антитіла, яке селективно виснажує популяцію B-клітин CD20. Пацієнтам вводили ритуксимаб (у вигляді 2 циклів у дозі по 1000 мг кожен, розділених 2-тижневим інтервалом) або плацебо через кожні 24 тижні протягом 96 тижнів. Основна кінцева точка - час до підтвердженого прогресування хвороби (визначуване як збільшення бальної оцінки по
шкалі EDSS, що зберігається протягом 3 міс) - була однаковою в групах лікування та плацебо. Однак у результаті аналізу підгруп, виконаного post hoc1, порівняно з групою плацебо виявлено чітку тенденцію до більш тривалого часу допідтвердженого прогресування хвороби у дорослих пацієнтів молодшого віку (