Розвиток спеціальної витривалості бадмінтоністів

Сучасна грабадмінтоніста пред'являє високі вимоги не стільки до загальної витривалості, скільки до спеціальної витривалості, уміння вести гру в швидкому темпі і досить довго. Для досягнення високого рівня спеціальної витривалості спортсмену необхідно не лише мати високий рівень окремих властивостей та здібностей, а й уміти виявляти їх у комплексі.

У бадмінтоні як показники, що визначають рівень спеціальної витривалості, можна виділити наступні: а) збереження швидкості руху (переміщення на майданчику, сила удару) у міру зростання тренувального або змагального навантаження; б) збереження та збільшення числа ефективних змагальних дій. (26).

При вихованніспеціальної витривалості бадмінтоніста використовують такі вправи:

- Спеціально-підготовчі - рухи, схожі за структурою зі змагальними (різного роду переміщення на майданчику з імітацією різних ударів); переміщення з ігрового центру по точках з ударами по волану, що підвішений на різній висоті; стрибки, метання, повороти, нахили, комплекси ігрових вправ, що моделюють діяльність змагання, і т. д.;

- Змагальні - рухи, що пред'являють граничні вимоги до всіх систем спортсмена.

Змагальна діяльністьбадмінтоніста - це тривале інтенсивне навантаження, близьке до максимального, робота анаеробного характеру в умовах нестачі кисню.

Встановлено, що анаеробна робота в умовах кисневого боргу виконується за допомогою двох взаємопов'язаних біохімічних механізмів - креатинфосфатного і гліколітичного. А це означає, що тренувальна робота, спрямована на покращення спеціальноївитривалості бадмінтоніста передбачає передусім збільшення кількості макроенергетичних сполук у м'язах, удосконалення алактатних можливостей; підвищення процесів гліколізу, удосконалення лактатних можливостей. Для цієї мети у спортивній практиці використовують спеціально підготовчі та змагальні вправи, що виконуються у певних режимах (табл.1).

Виконуючи вправи, спрямовані на вдосконалення алактатних можливостей, слід пам'ятати, що паузи відпочинку між короткочасними вправами 5-10 с повинні бути тривалими -1,5-2 хв. Пояснюється це тим, що запаси макроенергетичних сполук у м'язах незначні, а при роботі вони швидко виснажуються, і тому для їхнього відновлення потрібен значний час.

Таблиця 1. Режими тренувальної роботи при вдосконаленні анаеробних можливостей