Рукавичка (на украинском языке)

Рукавичка (на украинском языке)

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку. От біжить мишка, улізла в ту рукавичку: — Тут я буду жити! Коли це жабка плигає та й питає: — А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка. А ти хто? — Жабка-скрекотушка. Пусти й мене! — Іди! От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає: — А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто? — А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене! — Та йди! От уже їх троє. Коли біжить лисичка та й питає: — А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик. А ти хто? — А я лисичка-сестрлчка. Пустіть і мене! — Та йди! Ото вже їх четверо стало. Аж суне вовчик та й собі до рукавички, питається: — А хто, хто в рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик- побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто? — Та я вовчик-братик. Пустіть і мене! — Та вже йди! Уліз і той,—уже їх п'ятеро. Де не взявся — біжить кабан: Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик- побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто? — Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене! — Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш? — Та вже влізу,— пустіть! — Та що вже з тобою робити,— йди! Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається: — А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик- побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто? — Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене! —Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно? — Та якось будемо. — Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь — семеро стало. Та так же тісно, ЩО рукавичка ось-ось розірветься. Коли це дід оглядівся — нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду бігла. Бігла, бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!» Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом. Прийшов дід та й забрав рукавичку.