Серіал «Глухар» ДаішникАнтошин завжди мріяв стати міліціонером
Денис Рожков вийшов зустріти мене із дверей одного московського клубу. Та й вигляд у нього! У кров роздерте обличчя, весь у синцях. Виявилося, він «на посту». Зйомки другої частини «Глухаря», де Денис грає свого тезку, колишнього даішника, а тепер оперативника Антошина, йдуть. Спілкувалися ми у перервах між епізодами.
І насамперед я вирішила підловити «колишнього даішника» на незнанні Правил дорожнього руху.
- Максимальна швидкість буксирування автомобіля?
- Точно! Ви для ролі правила студіювали?
- Та ні, сам керую. Усього три роки, і ще щось пам'ятаю.
- Ну, тоді вас екзаменувати нецікаво. А чи знаєте, що вас шанувальники українським Бредом Піттом називають?
- Так, а ще Тілем Швайгером (німецький актор. – Авт.). Але мені так не здається. Є вони, а є Рожков Денис. Мені й до серіалу казали: «Схожий на Бреда Пітта, тебе знімати мусимо». Тільки не знімали.
- І справді, до «Глухаря» кіноробіт у вас одиниці.
- Я закінчив Школу-студію МХАТ, і років десять мої стосунки з кіно не складалися. У театрі були дуже хороші ролі – Ленський, Альоша Карамазов. А у кіно не знімали, і все. Якось запросили мене до серіалу «Безмовний свідок» на маленьку роль татуювальника. І режисер Гузель Кірєєва запропонувала спробувати у «Глухарі». А я, щиро кажучи, вже збирався кидати акторську кар'єру.
– Тепер пропозиціями завалили?
- Лейтмотивом серіалу проходить думка, що наші міліціонери такі собі «господарі життя» і можуть дозволити собі вельми спірні вчинки.
- Моменти, які ви назвали спірними, влаштовують усіх. Показовий приклад, коли інспектор зупиняє порушника, починає виписувати штраф, а водійпропонує: «Договоримося на місці?» Якщо інспектор погоджується – він поганий, хабар узяв. А не погоджується - теж поганий, не увійшов у становище водія. А що ж автомобіліст, який пропонує хабар? Він який у цьому випадку? Я до того веду, що нинішня система влаштовує всіх і тому вона не змінюється.
- А ви даішникам хабарі даєте?
– Ні. Беру квитанції. Нині у бардачку дві за перевищення швидкості лежать.
- У дитинстві були кумири з-поміж міліціонерів?
- Так, я любив знавців. Томіним просто захоплювався. І сам у свій час мріяв стати міліціонером. Ходив до гуртка при місцевому відділенні. Завів зошит, який ділився на три частини: алкоголіки, вбивці та злодії. І в кожний розділ записував свої спостереження. Щоправда, якщо тих, що випивають у нас у дворі, було багато, то з убивцями та злодіями справа була набагато гірша (сміється). Але в мене був дідусь дільничний. Я взяв у нього книжку, де розписувалося, як проводити допити, як ловити злочинців, і сам написав цілу справу.
- А дружина у вас також актриса?
- Вона художник за гримом. Ми познайомились у театрі. У нас синові дев'ять років. Бойовий хлопець мріє стати найкращим голкіпером у світі.
- Як дружина ставиться до вашої популярності?
– Вчора сказала, що більше нікуди зі мною не піде. Ми їздили на спектакль Максима Аверіна (грає Глухарьова. – Ред.). Поїхали на метро. Закінчилося тим, що я фотографувався з шанувальниками та роздавав автографи.
- З Максимом Аверіним одразу спрацювалися?
- Чесно? Ні. Може, в нього інша версія. Але перші тижнів зо два ми конкретно притиралися. Непростим був період. Але тепер я можу впевнено сказати, що ми справді друзі.
«Глухар. Продовження», понеділок – п'ятниця, 19.30, НТВ.