Що таке дитячий стрес і як з ним боротися

Дорослі зазвичай вважають, що бути дитиною радісно та приємно. І все ж таки іноді навіть діти відчувають стрес, який нам, дорослим, може бути не завжди зрозумілий. Але дітям важче, адже вони не знають причин своєї дратівливості чи апатичності, не знають, як боротися зі своїм поганим настроєм. І в цьому їм покликані допомогти ми, дорослі. Що таке дитячий стрес і як із ним боротися, розбирає Passion.ru.

Більше дізнатися про дитячу психологію нам сьогодні допомагає педагог-психолог Ірина Долга.

Що таке дитячий стрес?

Дитячий стрес - це порушення звичного способу життя для малюка. У дитини сформувалася звичка жити певним чином, вона перебуває у комфорті. Порушуючи чи зачіпаючи цей комфорт, ми викликаємо захисну реакцію організму як стресу, оскільки моделі поведінки в дитини немає (пристосуватися, змінити ситуацію тощо.).

Як зрозуміти, що дитина відчуває стрес?

Захопленим своїм життям і дорослими проблемами батькам іноді важко визначити, що дитина відчуває стрес. Крім того, іноді мають місце деякі стереотипи, які швидше застосовуються до нас, дорослих.

Наприклад, якщо дитина сидить і грає, значить, у неї все добре. Або захоплений футболом хуліган раптом почав приносити додому одні п'ятірки. Радіючи і нахвалюючи дитину за ту поведінку, яка їм подобається, батьки можуть і не підозрювати, що насправді малюк може дуже сильно переживати.

Як точно визначити, чи відбувається з дитиною щось тривожне, радить Ірина Долгая: «По-перше, всі мами знають, як дитина поводиться, якщо в неї все добре. Раптом ви помічаєте зворотну поведінку. Наприклад,егоза, якого зазвичай неможливо укласти в ліжко цілу годину, сам ліг, причаївся і лежить не ворухнувшись. Або зазвичайспокійна і повільна дитина починає метушитися і безцільно метатися.

По-друге, звертайте увагу на фізіологічні прояви: погіршення апетиту,порушення сну, енурез, почервоніння або збліднення шкіри, дитина мовчить або кричить, або плаче, переляканий погляд,почав заїкатися, невиразно бурмотити тощо».

У будь-якому випадку – зберігайте спокій: можливо, зміна поведінки була викликана зовсім іншими причинами. Дитина, наприклад, просто подорослішала і почала добре вчитися (або закохалася у відмінницю і хоче їй сподобатися) або, навпаки, зміна поведінки була викликана тим, що стрес у дитини припинився, а ви і почала її не помітили. Словом, тривогу бити не потрібно, але перестрахуватися і поговорити з дитиною все ж таки варто.

Звертайте увагу також на те, як саме проявляються симптоми, які вас турбують. Наприклад, розлука з мамою чи татом цілком може викликати сльози у дошкільника, але якщо така поведінка спостерігається і пізніше, то є привід задуматися.

Дивіться на те, що дитина малює або як грає: намальовані «війнушки» можуть бути не лише ознакою того, що дитина переграла в комп'ютерні ігри, а й знаком чогось серйознішого. Наприклад, ознакою того, що дитина сильно переживає, що батьки постійно сваряться.

Причини дитячого стресу

Причини дитячого стресу змінюються разом із дитиною. Так, дошкільник найбільше прив'язаний до сім'ї і пов'язаний здитсадком, школяр же більше пов'язаний зі школою, тому причини дитячого стресу потрібно шукати там, де найбільше емоційної та фізичної прихильності дитини.

Що таке дитячий стрес і як з ним боротися

Крім того, стрес на одному рівні (наприклад, розлучення батьків) сильно впливає на чутливість дитинив інших "небезпечних" сферах. Наприклад, робить його більш агресивним до інших людей, тому в нього можуть виникнути проблеми у школі.

Часто також буває, що стрес проявляється у вигляді захворювань, і чим більше цей стрес не дозволяється, тим більша ймовірність, що захворювання стане хронічним. Тому не намагайтеся вилікувати дитину без вирішення проблем у її чи вашому житті (адже діти сильно переживають, якщо у батьків щось не так, навіть не розуміючи, що саме).

Чи шкідливий дитячий стрес?

Якщо у вашої дитини спостерігаються такі ознаки, не поспішайте бігти до дитячого психолога. Краще розберіться, у чому справді причина дитячих переживань і чи варто починати активні дії за допомогою дитини.

Коментує Ірина Долгая: «Стрес – порушення звичного способу життя. У малих кількостях він необхідний у тому, щоб допомагати дитині справлятися з труднощами. Але у великих кількостях все ж таки шкідливий для здоров'я фізичного та психологічного. За постійного стресу у людини виробляються стійкі психологічні захисту, які згодом стають рисами особистості».

Тобто, вам необхідно визначити, наскільки сильно страждає ваша дитина, і лише після цього допомагати їй. Не поспішайте вирішувати всі проблеми за нього, цим ви можете навіть нашкодити дитині, в деяких випадках звичайної розмови може бути цілком достатньо.

Якщо ж причина стресу серйозна, і він не минає протягом тривалого часу, незважаючи ні на що, то саме час взятися за вирішення цієї проблеми активніше, аж до звернення до фахівця.

Помилки батьків у реакції на стрес дитини

Іноді буває, що батьки йдуть шляхом найменшого опору та реагують на дитячий стрес так, як зручно їм самим. Наслідкицього можуть бути різні – від шкідливих звичок до емоційної інвалідності та хронічних хвороб у дорослому віці.

Найчастіше батьки роблять 3 помилки:

1. Залишення дитини віч-на-віч зі стресом

Що таке дитячий стрес і як з ним боротися

Якщо дитина постійно відчуває стреси, з якими не в змозі впоратися, і батько не намагається допомогти їй, а залишає віч-на-віч з переживаннями, підвищується ризик виникнення тривожності, страхів, дратівливості, в крайньому випадку - депресії, неврозів. та інших психічних захворювань.

Зазначимо також, що залишаєте ви дитину віч-на-віч зі стресом не тільки в тому випадку, коли мовчки ігноруєте те, що відбувається, але і також коли недооцінюєте переживання дитини. Таке можливо, коли ви кажете, що всі дрібниці, нісенітниця, дурниці.

2. Відволікання малюка

Якщо батьки відволікають дитину їжею, телевізором і комп'ютерними іграми, дуже швидко виникає залежність.

3. Нечесність, обман щодо дитини

При стресі навіюваність дитини зростає (логіка пригнічена), її легко обдурити. Якщо пізніше дитина зрозуміє, що ви з нею були нечесні, вона втратить до васдовіру. І повернути його буде дуже складно.

Що робити батькам, аби допомогти дитині?

Завдання батька полягає в тому, щоб допомогти дитині сформувати таку модель поведінки, щоб знову повернутися до стану комфорту, або знову повернути комфорт для дитини. У будь-якому випадку важливо розширити картину світу малюка і показати йому, що «так буває», адже все, що відбувається, може бути для нього страшно, оскільки незнайоме.

1. Розділіть переживання малюка

Що таке дитячий стрес і як з ним боротися

У жодному разі не кажіть йому, що все, що він відчуває – дурниці. Позбудьтеся таких фраз, як: «Та все це нісенітниця, забудь», «Знайшов, про що переживати…», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограй…». Навіть якщо дитина вас послухалася, це зовсім не означає, що їй полегшало. Краще говорити так: "Я розумію, що ти боїшся ...", "Я бачу, що ти сумуєш, я тебе розумію", "Тобі прикро, я знаю".

2. Визначте, чому малюк переживає

Найкраще, звісно, поговоривши з ним. Але іноді, звичайно, потрібна допомога вихователя, шкільного вчителя чи вам самим слід подумати, що у вашому житті могло зачепити малюка. Якщо дитина мовчить, запропонуйте їй варіанти: «Ти переживаєш, бо…?», «Тобі прикро, що…?».

3. Поясніть дитині чесно, що відбувається

Часто стрес викликаний (або посилюється) тим, що дитина не має інформації, чому все змінилося або чому певні люди поводяться певним чином.

Пояснити незрозуміле можна, наприклад, так:

«Тато перестав грати з тобою вечорами, тому що він захворів і йому важко, а не тому, що він тебе менше любить»;
«У нову школу ми тебе перевели тому, що тато отримав нову роботу, а тепер ми зможемо купити нову машину і разом їздитимемо до лісу. І це нормально, що діти з тобою поки що не розмовляють, так завжди відбувається, адже вони поки що побоюються, бо ти – новачок. Вони звикнуть, і все минеться, у мене теж так було»;
«Собака гавкає, бо вона так розмовляє. Вона тебе не знає, тому боїться, що ти зробиш їй боляче, і намагається налякати тебе. Насправді вона не збирається тебе кусати».

На такому поясненні малюкові буде простіше збудувати нову систему поведінки. Тепер, проходячи повзсобаки, спочатку він боятиметься, але пояснюватиме собі, що боятися не треба, адже вона не хоче його кусати. А потім він звикне, і нове пояснення заступить його страх, і стрес буде перебореним.

4. Допоможіть дитині сформувати нову поведінку

Наприклад, підійти в школі до дітей і запитати, чому вони з ним не грають (і від цього ви вже разом відштовхуватиметеся), або разом (!) кілька разів нагодуйте собаку, запропонуйте дитині підійти до тата і почитати книжку, сидячи у нього на колінах.

При стресі також бажано мінімізувати поточні переживання дитини, оскільки на освоєння нової поведінки піде час, а переживання якийсь час все одно залишаться.

Разом з дитиною (дошкільного віку) добре програти стресову ситуацію з добрим кінцем. Таким чином, ви навчаєте дитину моделі поведінки в подібній ситуації. Дуже хороший ефект зняття стресу досягається через різні творчі заняття. Створюючи новий образ, дитина почувається творцем, це підвищує впевненість у собі.

Зверніть увагу також на фізичні навантаження. При них знімається напруга та виділяється так званий «гормон радості». А якщо ще врахувати, що у дитини мозкові структури постійно формуються та дозрівають, і для цього потрібно набагато більше кисню, ніж дорослим, то без прогулянок та спорту взагалі не обійтись.

Наш експерт для позбавлення негативних емоцій пропонує завести вдома мішечок для крику, влаштувати битву подушками або пускати мильні бульбашки. А може, включити улюблену музику та танцювати всією родиною? Це буде корисно і дорослим, і малечі.