Що відбувається з тенге
Все, що відбувається з тенге за останні два місяці (спочатку за Келімбетова, а тепер за Акішова) викликає дуже велике подив у експертів, повідомляє Кursiv.kz .
Давайте подивимося на два графіки, запозичені на сайті нашої біржі.
Знову проводиться фіксація курсу?
Важливо дивитися на взаємозв'язок ставок РЕПО з курсом тенге
Тепер давайте подивися на середню ставку за одноденним РЕПО. Трохи поясню, для чого потрібен і як працює цей фінансовий інструмент, для тих, хто не детально не розуміється на роботі банківської системи.
РЕПО - це операція, коли банк ненадовго займає тенге в іншого банку (включно з Нацбанком) під заставу ліквідних цінних паперів (найчастіше - це державні боргові папери). Коли банки займають гроші на дуже короткі терміни (особливо на один день), це означає, що через нерівномірність приходу або витрати грошей у банку протягом дня виник короткостроковий дефіцит грошей. Це нормальна ситуація для всіх банків.
Крім того, щоб закрити короткостроковий дефіцит тенге за рахунок міжбанківського запозичення, банки також можуть продати валюту, якщо такий продаж не призведе до дефіциту валюти або порушення ліміту Нацбанку за розміром валютної позиції.
За високих ставок РЕПО не повинно бути різкого ослаблення курсу
Нагадаю, що управління грошовою масою (ліквідністю) нацвалюти в країні – це один із складових елементів грошово-кредитної політики Нацбанку. У регулятора кілька способів скоротити або збільшити ліквідність тенге в банківській системі. Тут я на них не буду докладнозупинятися.
Єдине, я хотів відзначити, що штучне скорочення грошової маси в тенге - це один спосіб Нацбанку для боротьби з різкою девальвацією тенге в період великих очікувань очікування з боку банків, населення і компаній. Створюючи дефіцит тенге в країні, Нацбанк таким чином зменшує попит на купівлю доларів, а також змушує банки та їхніх клієнтів продавати валюту, щоб отримати необхідні тенге для повсякденних потреб.
Як видно з графіка ставок з РЕПО, після того, як Нацбанк припинив роботу базової ставки, дохідність на одноденні РЕПО почала сильно скакати. Це означало, що іноді у банківській системі був великий дефіцит у тенге.
Такий великий дефіцит тенге означає, що банки та їхні клієнти не мають нацвалюти, щоб скуповувати долари для цілей заощадження чи спекуляцій, і навіть для повсякденних потреб - для оплати імпорту або повернення валютних боргів. Тобто в таких умовах попит на валюту має сильно впасти, а отже, падіння тенге має зупинитися. Однак, цього не відбувається. Чому? Спробуймо розібратися з цим.
В умовах дефіциту тенге девальвації не повинно бути
Насамперед необхідно сказати, що сьогодні немає ажіотажного попиту на валюту з боку населення та компаній. У кого були вільні кошти у тензі, вже давно перевели їх у валюту. На сьогоднішній день імпорт товарів сильно впав через те, що внаслідок низки девальвацій нацвалюти знизився попит на такі товари, а також вирівнявся курс тенге до рубля та інших валют.
З іншого боку, слід зазначити, що курс тенге до долара зростає (тенге девальвує), коли є хоч невеликий попит на валюту, але ніхто не продає долари. З цього погляду в експортерів сировини різко впала валютна виручка, аленавіть отримавши валюту, вони не поспішають продавати її, оскільки в них залишаються великі девальваційні очікування. Однак звинувачувати їх у такій поведінці не можна, оскільки девальваційні очікування в країні створює сам Нацбанк своєю незрозумілою та непрозорою грошово-кредитною політикою.
Також, раніше Нацбанк продавав валюту зі своїх валютних резервів та Нацфонду. На сьогодні (як він сам каже) регулятор припинив продавати валюту для підтримки курсу через цілком зрозумілі причини - потік нафтодоларів у країну зменшився в рази і валютні резерви країни швидко виснажуються.
Після вивчення всіх учасників валютного ринку (хто продає чи купує валюту) так і залишається не зрозумілим за рахунок чого різко девальвує нацвалюта за умов жорсткого дефіциту тенге країни. Однак тут можливих варіантів не так багато.
В останній різкій девальвації винні Нацбанк та уряд
Нацбанк каже, що зараз курс тенге до долара зростає через падіння нафтових цін. Однак в умовах жорсткого дефіциту нацвалюти на ринку фундаментальні фактори, що впливають на прискорення девальвації, погано або зовсім не працюють.
Також в умовах дефіциту тенге деякі банки можуть вже зовсім невеликими сумами рухати курс тенге, проте Нацбанк останнім часом різко посилив контроль за валютним ринком. При цьому в ситуації поточних невеликих обсягів валютних торгів такі дії банків легко виявляються і навряд чи хоч якийсь банк захоче потрапити на це.
У принципі залишаються лише два варіанти. Реально впливати на курс тенге можуть сьогодні два державні органи - це Нацбанк та уряд.
Уряд завжди має тенге і за попереднім досвідом можна сказати, що він час від часу дає кредит деяким банкам і компаніям (передусімвсього держкомпаніям) за дуже дешевим ставкам. Якщо ставки на міжбанківські кредити у тензі перевищили 200% річних, а вам уряд чи Нацбанк дають кредит під 3% те, що називається, чому б не скористатися важкою ситуацією на валютному ринку.