Син Аріеля Шарона вступив до партії «Лікуд»
Як повідомила газета The Jerusalem Post, Гілад Шарон, син колишнього прем'єр-міністра Аріеля Шарона, вступив до партії «Лікуд» – і, можливо, добиватиметься місця в Кнесеті на наступних виборах.
«Поки я не вирішив, чи варто балотуватися в Кнесет, але я розглядаю таку можливість, – сказав Шарон. – Я дбаю про те, що відбувається в державі, і хочу мати вплив. Найкращий спосіб знайти його та просувати свої погляди – піти в політику».
На питання про те, чи підтримує він палестинську державу, Гілад відповів, що тільки в тому випадку, якщо Ізраїль збереже контроль над Йорданською долиною та низкою інших стратегічних об'єктів.
«Ми не можемо дозволити їм мати територіальну цілісність від районів поблизу Гуш-Дана до областей, які знаходяться під контролем божевільних із ісламської держави, – заявив він. – Але водночас я проти двонаціональної держави та надання різним людям різних людських прав. Я хочу знайти рішення, яке надасть нам якомога більше територій та забезпечить безпеку з найменшою кількістю палестинців».
Аріель Шарон заснував «Лікуд» і був членом Кнесету з 1974 року до інсульту, що стався 2006-го.
Гілад Шарон не вважає, що його політична кар'єра постраждала після того, як Аріель Шарон залишив Лікуд і сформував нову партію Кадима, а також вивів війська з сектору Газа.
«Більшість людей у «Лікуді» підтримала його відхід, – сказав Гілад. – Мій батько заснував «Лікуд» і привів партію до двох великих перемог. Тим самим зробивши ізраїльській демократії великий подарунок».
Проте Шарону годі чекати від партії теплого прийому. Чимало членів «Лікуди» обурені рішенням Гілада.
«Я зроблю все, що від мене залежить, щоб переконатися в тому, що він знову нерозвалить партію, – заявив заступник міністра регіонального співробітництва Аюб Кара. – Нам не потрібні попутники та опортуністи. «Лікуду» потрібні ідеологи, яким ніколи не спаде на думку віддати частину території нашої країни. Ми не сумуємо за днями правління Шарона. Ми платимо величезну ціну за вихід з Гази».
Шарон відповів: «Кожна людина має право підтримувати чи не підтримувати кандидатів у демократичну партію. Там будуть критики, але я сподіваюся, що в мене знайдуться й соратники.